Подолати конституційну кризу - місія поки що провалена. Хоча депутати зробили перший крок – підписали заяву, в якій закликали суддів КСУ добровільно скласти повноваження. Нині її віднесли до суду. Там відмовчуються. Тому парламент розглядає інші шляхи. Зокрема, законопроєкти Президента і голови Верховної Ради. Чи законні вони, що передбачають та які шанси на ухвалення – знають журналісти "5 каналу".
Вирішувати конституційну кризу народні обранці взялися заявою. 11-х суддів, які голосували за скасування е-декларацій, закликають звільнити крісла. Бо після скандального рішення довіри до них немає. Із паперами прийшли до суду.
Підуть чи ні – судді мовчать, а на сайті Конституційного сухо повідомили – звернення нардепів зареєстрували та взяли до розгляду.
На депутатську заяву із закликом піти у відставку судді КСУ можуть не відповідати, – кажуть правозахисники. Мовляв, рішення нардепів виключно політичне, і жодних юридичних наслідків не матиме.
Як і не вирішить конституційне загострення.
"Немає жодних юридичних підстав, це суто політичний заклик. Парламент хоче виставити якісь запобіжники, аби конституційний суд не ухвалював подальших рішень", – сказав виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
А от голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук вважає, що ніхто не зобов'язаний виконувати, треба мати сміливість пропонувати реальні шляхи виходу з кризи.
А шляхів виходу в парламентаріїв уже є кілька. Серед них і жорсткіші. Один із законопроєктів – від президента. Володимир Зеленський налаштований радикально – рішення Конституційного пропонує визнати нікчемним, а суддів – розігнати. Правозахисники пояснюють, пропозиція гаранта – політична, та ще й не конституційна.
"Конституція України не передбачає такий варіант припинення повноваження суддів КСУ як шляхом прийняття відповідного закону. Маємо політичний проєкт закону. Так дійдемо до повного хаосу", – пояснила голова Українського інституту з прав людини Валерія Лутковська.
Ще один законопроєкт під куполом – спікера Дмитра Разумкова. Голова парламенту пропонує повернути скасовані Конституційним судом норми в антикорупційне законодавство, як і Президент, але без розгону суддів. Його варіант підтримали кілька парламентських фракцій.
"Законопроєкт дозволяє швидко оновити те законодавство, яке визнане неконституційним. Ми маємо рішуче і швидко відновити відповідне законодавство", – заявила представниця Верховної Ради у Конституційному суді України Ольга Совгиря.
А ще депутати хвилюються, що Конституційний суд може знести інші важливі закони, зокрема, про державну мову та ринок землі. Там розглядають відповідні подання. Під куполом шукають, як тимчасово заблокувати роботу суду. Зокрема, пропонують збільшити кворум Конституційного з нинішніх 12-ти до 17-ти суддів. Відтак, братися за розгляд не зможуть – бо 3 крісла з 18-ти у суді нині вакантні.
"Це буде запобіжником від роботи конституційного суду проти українського народу", – заявив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
У "Слузі народу" з таким варіантом голосу не погоджуються. Готують свій.
"Пропонуємо збільшити кількість голосів, якими буде приймати рішення Велика Палата до 12, Сенатів КСУ до 6 пропонуємо також щоб процедура діяльності КСУ визначалася законом, а не як сьогодні регламентом", – сказала Ольга Совгиря.
Зрештою, жоден із документів досі на порядку денному Верховної Ради не з'явився. Депутати все ще шукають консенсус. Попередньо, за котрийсь із законопроєктів у залі візьмуться вже у п'ятницю.
Ірина Сисак, Анна Кудрявцева, "5 канал"
Джерело: 5.ua
