Подібні екземпляри знайти все складніше, але удача посміхається справжнім професіоналам. Київські реставратори з клубу Old Car Service привезли з центру країни непогано збережений ЛуАЗ ранніх серій - у рідній фарбі! Днями його, як кажуть водії, "поставили на хід".
Це луцький всюдихід однієї з ранніх модифікацій – у версії “969А”, з прямим капотом і утилітарним, мало не “вантажним” інтер’єром. Рідкісну машину знайшли у далекому селі Черкаської області. Перший – до речі, і єдиний – власник тримав машину у гаражі. Дбайливий селянин наїздив на ній з 1976 року лише 41 тис. км. Після покупки “Волинянку” привезли до Києва на лаветі, оскільки з двигуном були певні негаразди.
ЛуАЗик 1976 року випуску знайшли у цілком комплектному доброму стані – після гаражного зберігання
Однак, кілька днів тому всі неполадки було усунуто, і після багаторічного простою машину завели і протестували у русі. Реставратори відзначають жвавість машинки, легкість управління і незвичні відчуття при роботі кермом.
Вражає комплектність даного примірника: на місці рідні сидіння, залишилася недоторканою світлотехніка, і навіть автономний бензиновий опалювач, який власники часто викидали або модернізували до непізнаванності, стоїть на своєму місці під капотом. Цікаве доповнення до заводської комплектації – в бардачку лежали двійко газет, датованих початком червня 1977 року…
Всюдихідні якості ЛуАЗів досі вражають навіть знавців
На перший погляд, особливої цінності цей автомобіль не має, адже це звичайнісінькій серійний екземпляр, щоправда, у гарному стані. Проте, саме в цьому і є його цінність, оскільки абсолютна більшість ЛуАЗиків першого покоління, якщо і дожили до наших днів, то у спотвореному вигляді. За словами реставраторів київського клубу, в машині працюють усі системи і агрегати. Навіть брезентовий тент був рідним, але коли машину витягли на повітря, він швидко зруйнувався.
Автомобіль ЛуАЗ-969А був дешевою доступною машиною, яка адресувалася в першу чергу мешканцям села
Подібний автомобіль є сенс відновлювати до музейного стану, і не тільки тому, що це буде дешевше, а й через його максимально можливу автентичність. У подальшіх планах – повернути машині рідну “гуму”, а ось із перефарбуванням поки що вирішили не поспішати, адже рідна фарба на кузові теж багато чого варта. Авто24 навіть знає, в якому музеї цю машину незабаром можна буде побачити. Зберігачі фондів обіцяють, що газети як свідки епохи так само лежатимуть у бардачку…
