Доля концептів та експериментальних зразків зазвичай сумна – дуже часто їх відправляють у брухт або розбирають на запчастини. Але це не стосується України – фанати ретро зі співтовариства OldWheels знайшли черговий унікальний екземпляр ЛуАЗика.
До честі Луцького автомобільного заводу, він довго і наполегливо боровся за право залишитися 100-відсотковим автовиробником – з модельним рядом власного проектування та з великою долею локалізації виробництва.
Унікальний ЛуАЗ-23021, очевидно, був викуплений кимось на заводі в Луцьку. Схоже, він зберігся в рідній фарбі.
Наприкінці 1990-х – початку 2000-х лучани створювали цілу плеяду перспективних моделей, якими намагалися намацати нову ринкову нішу. Проектували, будували і випробовували моделі з новими кузовами (фургони та пікапи з різними базами та кабінами, “Швидкі допомоги”, тривісні мікровантажівки тощо).
Зовнішні прикмети базової вантажівки ЛуАЗ-13021 - відсутність ресор, добре видимих в бічній проекції. Різниця в кліренсі помітна тільки під задньою балкою.
При цьому навіть дослідні і малосерійні моделі часом мали по кілька версій. Наприклад, бортовий ЛуАЗ-13021 (1991 – 1998 рр.), що випускався малою серією, у 2001 році отримав спрощену версію – показану тут модель з індексом ЛуАЗ-23021.
Це була, мабуть, найбільш бескомпромісна вантажівка з усіх луцьких розробок. Конструктори позбавили її кількох, так би мовити, допоміжних функцій, сконцентрувавшись на головному: вантажопідйомності, витривалості, надійності, потужності. В ім’я цієї мети ”23021” позбавили машину комфортної незалежної підвіски, повного приводу, високого кліренсу.
За невеликої ціни мінівантажівка могла б набути популярності серед дрібних підприємців та дачників
Заради надійності спростили ходову: замість двох пар повздовжніх важелів на торсіонах спереду поставили найпростіший McPherson, а ззаду – взагалі міцна суцільна балка на ресорах. Також на безвідмовність працює нове рульове керування, де редуктор з шістьома кульовими шарнірами замінила простенька рейка.
Але, мабуть, найцікавіше у експериментального ЛуАЗика – під капотом. Конструктори замінили 1,1-літровий “таврійський” двигун “вазівським” ВАЗ-2103, об’ємом 1,5 л і потужністю 72 к.с. Для чого це зробили? Адже “таврійських” 51 конячок цілком достатньо для вантажівки паспортною вантажопідйомністю 400 кг. Мабуть, автори розробки таким чином хотіли підвищити надійність та витривалість свого дітища, адже для двигуна вантажівки важливий запас потужності та крутного моменту, щоби силовий агрегат якомога рідше працював з перевантаженням.
На початку 2000-х єдиний створений ЛуАЗ-23021 поїздив по виставках, але на конвеєр його не поставили
Певно, з цієї ж причини коробку передач використовували не рідну “луазівську”, відому ще по старій моделі “969”, а більш витривалу від передньопривідного “Москвича-2141”. Відповідно, разом з рідною коробкою “ЛуАЗик” втратив привід на задній міст – машина вийшла передньопривідною. Прибрали і колісні редуктори, які служили для збільшення кліренсу і кращої прохідності. Так, дорожній просвіт спрощеної вантажівки зменшився з 280 до 200 мм, але творці вважали це несуттєвим для машини такого класу.
Зазначимо, що вищеназвані модернізації навряд чи здешевили спрощену модель у порівнянні з базовою “13021”. Тож у цій розробці бачимо спробу створити безвідмовну робочу конячку для дрібних підприємців з міста, а не з села – для асфальтових шляхів, але для більших навантажень. Пізніше цей сегмент у нас зайняли численні фургончики-”пиріжки” типу Renault Kangoo і VW Caddy.
Намагаючись втриматись на плаву, Луцький автомобільний завод у 1990 – 2000-ті підготував цілу гаму ЛуАЗів з різними кузовами. Але потім завод обрав інший шлях
За даними ретрокоманди OldWheels, яка знайшла показаний тут ЛуАЗ-23021, цей екземпляр був єдиним. В наш час він живе у Волинській області, перебуває у прийнятному стані (у рідній фарбі!) і навіть зрідка експлуатується за призначенням. Дозволимо собі звернутися до власника з проханням берегти унікальну машину. Адже дуже хотілося б, аби вона потрапила врешті-решт до музею або прикрасила собою ту чи іншу з гідних колекцій – як пам’ятка вітчизняної технічної культури.
Джерело: auto.24tv.ua
