Вчені провели комп'ютерне моделювання і виявили, що магнітне поле молодого Місяця, який в той час знаходився набагато ближче, перетиналося з магнітосферою Землі і захищало атмосферу планети від знищення сонячними частинками. Такі дані опублікували вчені NASA у своєму дослідженні.
Що з'ясували дослідники
Согодні нам відомо, що Місяць з'явився близько 4,5 мільярда років тому, внаслідок зіткнення Землі з об'єктом, розміром з Марс. Удар призвів до викиду розпеченої маси на орбіту. З часом порода зібралась у єдине тіло, утворивши супутник, який з того часу повільно остигав і віддалявся від планети.
Такий серйозний катаклізм не міг пройти для Землі безслідно: наступні мільярди років вона залишалася непридатною для життя, була розпечена, а молоде та нестабільне сонце поливало її потоками частинок. Проте навіть за таких умов атмосфера збереглась. Досі вчені намагались з'ясувати, чому. І схоже, знайшли відповідь.
Завдяки комп'ютерному моделюванню змогли зробити припущення, що в цьому допоміг саме Місяць. Довгий час, поки він зберігав розплавлені надра, в супутника було власне магнітне поле, сліди існування якого ми досі можемо відслідкувати в зразках місцевих порід. Воно було значно слабшим, ніж земне, і зникло повністю лише 1-2,5 мільярда років тому, коли залізне ядро в центрі застигло.
Магнітні поля Землі та Місяця перетинались / ілюстрація NASA
Через ближче, ніж сьогодні, розташування Місяця до Землі – 130 тисяч кілометрів чотири мільярди років тому проти нинішніх 385 тисяч кілометрів – їхні магнітні поля пересікались і взаємодіяли. Вчені з NASA дослідили цю взаємодію і опублікували результати в журналі Science Advances.
Автори стверджують, що магнітні поля Землі і Місяця могли з'єднуватися, створюючи додатковий захист від частинок сонячного вітру, і навіть обмінюватися частинками атмосфер, що пояснює наявність азоту на Місяці.
Магнітне поле Місяця значно ослабло 3,2 мільярда років тому, а пізніше повністю зникло. Після цього сонячний вітер знищив атмосферу супутника, випарувавши її в космос.
