Як не дивно, у загальному доступі є лише три-чотири фото цього дивного мікроавтобуса. І найчастіше його вважають дослідною модифікацією прибалтійського РАФ-977 "Латвія". Але насправді його назва – "Луганськ".
Дослідивши історію ЛАРЗу – Луганського авторемонтного заводу (він же – автоскладальний), ми побачили, що це було надзвичайно мобільне і універсальне підприємство. Воно випускало поливальні машини, автокрани, сміттєвози, причепи, пересувні містечка (так-так, саме містечка на колесах!) для будівельників.
Перші версії ЛАРЗ-977 базувалися на ранніх модифікаціях РАФ-977 з “прямим” передком
Власне, достатньо сказати, що саме тут випускали неймовірно стильний склопластиковий мікроавтобус “Старт” - точніше, його луганської версії (1966 – 1967 рр.). Коротше кажучи, автобуси й справді були найцікавішою продукцією. Крім “Старту”, у 1960-1980-ті тут випускали, наприклад, пересувні стоматологічні кабінети, мобільні медичні діагностичні кабінети різних типів.
Дуже цікавими були автобуси для гірничо-рятувальних загонів. Це були свого роду пересувні бази для рятувальників, які виїздили на підземні аварії на шахтах всього Союзу. Крім місць для перевезення і відпочинку бійців-рятувальників, ці машини мали вбудоване і портативне обладнання – для гасіння пожеж, дихання у загазованому середовищі, піднімання та розрізання металоконструкцій тощо.
Луганський авторемонтний (автоскладальний) завод виробляв також мікроавтобуси “Старт” та багато техніки спеціального призначення – наприклад, для гірничорятувальників
Практика виготовлення подібних спецмашин на окремих, відносно невеликих підприємствах була поширена не лише на території СРСР. Наприклад, у Західній Німеччині в ту пору в подібний спосіб виготовляли велику кількість машин для муніципальної пожежної охорони.
В місті Луганську (Ворошиловградом він ще раз стане в 1969 році і аж до 1990-го) випускали і звичайні автобуси, перш за все – ПАЗ-651 на шасі вантажівок ГАЗ-51.
Тому не дивно, що саме Луганському авторемонтному заводу доручили випуск дефіцитних мікроавтобусів, таких необхідних для тодішньої економіки. Але інформації щодо виробництва цього вена залишилося дуже мало. Мікроавтобус називався ЛАРЗ-977, за аналогією з ризьким РАФ-977. І кілька існуючих фото, і нечисленні спогади заводчан підтверджують це: в Луганську випускали версію “Рафіка”. Але в який саме спосіб – великовузлове складання чи повноцінне виробництво?
В такому вигляді луганський мікроавтобус ЛАРЗ-977 випускався у 1963 році
Журналістам Авто24 вдалося знайти достовірну інформацію: це було повноцінне виробництво, з кузовами власного виробництва. Ризька автомобільна фабрика РАФ в ту пору була дуже невеликим підприємством, яке за річного випуску у 5 тис. машин хронічно не встигало за попитом. Тож ніякої змоги постачати в Луганськ машинокомплекти для складання мінівенів у прибалтів не було.
Але технологічною документацією з Луганськом Рига поділилася, тобто на ЛАРЗі за кресленнями РАФу варили каркаси кузовів, обшивали їх металом і начинювали агрегатами ГАЗ-21 “Волга”.
Але відтворювати на 100% чужу конструкцію луганчани не стали, надавши “бусіку” своїх рис. Найпомітніша відмінність – в оформленні передка, який замість вузького горизонтального вирізу під фарами отримав виразне трапецієподібне “вікно” між фарами. А на машинах першої серії була фронтальна панель з меншим нахилом, подібна такій на ранньому РАФ-977. Але на відміну від нього, лобове скло перших ЛАРЗ-977 було не з двох пласких частин, а панорамне, від “Чайки” ГАЗ-13. І на ранніх, і на пізніх “Луганськах” була така недешева опція, як додаткові вікна на бокових скатах даху.
Як і зроблений у Латвії РАФ, луганський ЛАРЗ-977 базувався на агрегатах “Волги” ГАЗ-21
Мікроавтобус ЛАРЗ-977 “Луганск” випускався хоча недовго, але серійно. У 1962 році було зроблено 68 машин, у 1963-му – 330 екземплярів. Також 977-мі випускалися в Луганську із певним спецобладнанням. Цікаво, що заводська інструкція з експлуатації ЛАРЗ-977, якою комплектувалася кожна машина, була надрукована накладом 1500 примірників…
Джерело: auto.24tv.ua
