У них завершується передбачений законом тримісячний термін перебування в Україні, але диктатуру Лукашенка в Білорусі ще не перемогли. Вимушеним переселенцям з Білорусі доведеться переховуватися в Україні нелегально. Бо повернутися в Білорусь не можуть. Ми продовжуємо розповідати історії наших сусідів, які переїхали в Україну через політичні погляди. Як їх приймає Україна, чи є проблеми з оформленням і чому українській владі доведеться подумати про білоруських сябрів – розкаже кореспондентка "5 каналу" Марія Писаренко.
Євгенові шість. Цього року він пішов до школи. Та перший клас для хлопчика – не в рідному містечку Крупки в Білорусі, а в Києві. Сюди з мамою Катериною переїхали, бо в Білорусі їм залишатися небезпечно. Силовики погрожують всій родині, бо ті працювали в штабі кандидатки Світлана Тихановської.
"Чинився тиск на мого брата. Він закінчив школу в цьому році. Він повинен бути вступати. Але наша влада вирішили, що не потрібно йому робити. Хотіли пришити йому кримінальну справу", – розповідає Катерина Купріянова, учасниця ініціативної групи Світлани Тихановської.
Український кордон перетнули наприкінці липня. Для них термін перебування в Україні спливає за тиждень. Тому подали документи до міграційної служби.
"Так як дитина пішла в перший клас. І умова школи була, що б зробимо посвідку на проживання", – каже Катерина Купріянова, учасниця ініціативної групи Світлани Тихановської.
Вимушено переїхала до Києва і Божена разом із хлопцем Олександром. У Києві почуваються в безпеці.
"Люди тут набагато вільніше живуть. Люди без певного місця проживання, ми тут бачили. Людина втратила гроші, будинок. Але він залишився людиною. А у нас так не можна сказати навіть про багатьох співробітників міліції", – розповідає Божена Жолудь, учасниця ініціативної групи Світлани Тихановської.
Божена за освітою архітекторка. Та працювала в реєстратурі дитячої поліклініки. І теж збирала підписи за Світлану Тихановську. Кілька разів їй надсилали повістки про виклик до міліції.
"Уряд міста зателефонував до моєї начальниці на роботу. І сказав, що я не повинна прийти. Я не приходжу – я сідаю", – згадує Божена Жолудь, учасниця ініціативної групи Світлани Тихановської.
В Україні мала знайомих. Вони і зустріли їх на пункті пропуску Нова Гута вночі 6 серпня. Тікати довелося просто напередодні виборів. На кордоні білоруські прикордонники їх обшукали.
"У чому я була на роботі, я в тому і їхала. Не було у мене часу переодягатися. У мене була біла стрічка на руці – символ тих виборів. Сказали зняти – і все", – каже Божена Жолудь, учасниця ініціативної групи Світлани Тихановської.
У Києві переселенці поки не працюють. Роботодавці вимагають посвідки на проживання. Та тут вони продовжують протестувати проти влади Олександра Лукашенка. Збираються щонеділі на Майдані і під білоруським посольством.
Ще одна вимушена мігрантка з Мінська – Алена Талстая. Вона очолює рух солідарності "Разам". Каже, невдовзі і в неї завершується 90 днів, перебування в Україні, передбачених законом для іноземців. Про повернення додому навіть не йдеться.
"Практично неможливо отримати ні статусу біженця, додаткового захисту чи політбіженця. І люди просто змагаються за своє життя тут в Україні. Хотілося б, щоб влада виказувала більше підтримки білоруським біженцям", – розповідає Алєна Талстая, співголова Руху cолідарності "Разом".
Тікають білоруси не лише з політичних міркувань. Спротив Лукашенка і його оточення демократичним виборам у Білорусі вплинув на роботу чутливої до змін ІТ-галузі.
"Політична нестабільність – втрата замовників іде. І нових знайти дуже важко. І те, що відключення інтернету. Один день відсутності комунікації коштує великих грошей. Мільйонами доларів вимірюються втрати", – розповідає Владислав Савченко, президент Європейської асоціації програмної інженерії.
Владислав Савченко – один із тих, хто допомагає комп'ютерникам перевезти бізнес в Україну. Уже переїхало більше тисячі працівників. Аби їх пустили до країни, довелося вручну змінювати перелік ІТ-професій в держреєстрах.
"Нема прямої лінії комунікації між всім органами. Більше 70 професій ми допомогли встановити з Мінцифрою. Було 3-5, а тепер 70. Ці інструкції передали на кордон", – говорить Владислав Савченко, президент Європейської асоціації програмної інженерії.
Білоруси очікують, що влада дозволить їм перебувати в Україні довше трьох місяців. Нардепи переконують – уже працюють над таким пакетом допомоги.
Державна міграційна служба на запит журналістів відповіла, заяви з початку серпня поки отримали лише від двох людей. Та статус вони отримають не скоро. Процедури оформлення триватимуть до 7 місяців.
Марія Писаренко, Анна Несевра, "5 канал"
Джерело: 5.ua
