Фактори, що впливають на здоров'я людини, — неправильне харчування, сидячий спосіб життя, постійний стрес і шкідливі звички (вживання алкоголю і куріння). У "службовому списку" більшості жителів мегаполісів є один або декілька з них. І не всі готові розлучитися з ними — відмова від звички, що супроводжується зривами і докорами сумління, — не менший стрес для організму. Ґрунтуючись на розумінні психології людини, експерти розібралися, чому здоровий спосіб життя — не догма, і як запропонувати дорослій людині альтернативу, яка спрацює з користю для здоров'я.
Джозеф Рібак, доктор медичних наук, у якості дієвої стратегії навів концепцію Harm Reduction: "Зменшення шкоди — це здорова відмова від підходу “все або нічого”. Це набір практичних дій, спрямованих на скорочення негативних наслідків шкідливих звичок. Стратегія на основі концепції полягає в тому, щоб виключити ризики там, де це можливо, за допомогою альтернативних рішень".
Дослідник підкреслив, що концепція застосовується в якості державної стратегії в ряді західних країн. Такий підхід вважається збалансованим і його можна застосувати до багатьох сфер життя: від поведінки на дорозі до режиму роботи та відпочинку.
Одним з основних правил концепції є етапність адаптації — людині потрібен час на звикання до нового. Тому чим спокійніше пройде процес переходу, тим більше шансів, що бажана поведінка закріпиться надовго.
Наприклад, Алмаз Шарман, вчений-біомедик і президент Казахстанської академії профілактичної медицини, розповів, як знайти баланс і звикнути до правильного харчування. Почати варто з малого: не переїдати, урізноманітнити раціон фруктами та овочами, відмовитися від солодких газованих напоїв і напівфабрикатів. Але варто залишити "місце" і для маленьких задоволень: їжею потрібно насолоджуватися, а не картати себе за кожен з'їдений шматок.
Істотно на здоров'я сучасної людини впливає і сидячий спосіб життя. Артем Оганесян, клінічний дослідник, зробив висновок, що відсутність достатньої фізичної активності призводить до тривоги, депресії, ожиріння, гіпертонії, серцево-судинних захворювань. Щоб уникнути цього, необов'язково виснажувати себе в спортзалі. Дослідник радить робити регулярні перерви та періодично працювати стоячи. Можна пройтися до метро пішки замість автобуса, а вечірнє телешоу замінити на прогулянку в парку.
Але справжніми "лідерами" у розвитку супутніх захворювань є надмірне споживання алкоголю і куріння. Від останнього, за даними ВООЗ, вмирає близько 8 млн осіб на рік.
За даними Пітера Харпера, професора онкологічної клініки Лондона, 80 речовин у димі сигарети вважаються канцерогенними (можуть викликати онкологічні захворювання). Всього ж при горінні тютюну в повітря потрапляє 7000 шкідливих хімічних речовин. Альтернативи є і тут: електронні системи доставки нікотину мають долю ризику не більше 0,02 в порівнянні з показником 1 у сигарет.
"Вміст шкідливих речовин в аерозолі електронних систем нагрівання тютюну в середньому на 95% нижчий в порівнянні з традиційними сигаретами. Всупереч помилковій думці, використання нікотину в таких пристроях не підвищує ризик онкозахворювань так, як це відбувається при курінні сигарет", — зазначив вчений.
На думку Нарімана Дарвішова, практикуючого психолога з України, шкідливі звички формуються через хронічний стрес. Стрес викликає стрибок гормону кортизолу в крові та відчуття дисбалансу — хтось в цьому стані медитує, а хтось — переїдає і викурює пачку сигарет. "Шкідлива звичка — це спосіб боротьби зі стресом... Але позитивні зміни в підсвідомості відбудуться тільки після регулярного повторення нових корисних звичок", — вважає експерт.
Вчені дійшли висновку, що зменшення шкоди як стратегія здатна поліпшити показники громадського здоров'я. А доступність інформації про альтернативи дозволить кожному зробити усвідомлений вибір.
Ти ще не читаєш наш Telegram? А даремно! Підписуйся
Джерело: obozrevatel.com
