7 вересня 2019-го додому повернулися 24 військових моряка і ще 11 політв'язнів. За рік державну допомогу не отримав жоден із них. Кажуть, парламент досі не ухвалив закону, який би врегулював статус громадян, які опинилися в російських тюрмах та на території ОРДЛО. Як звільнені українці провели перший рік – розбиралися журналісти "5 каналу".
Один з них – 22-річний Павло Гриб. Зізнається, за політикою слідкує пильно. Їздив на передову. День Незалежності зустрів у середмісті Києві – дивився на Марш захисників. А події річної давнини за участю влади тепер називає піаром, який швидко закінчився.
"Приліт, зустріч, оцей піар на цьому, обстеження – і на цьому все. далі доля цих людей нікого не цікавила. мріяв піти на фронт, я з'їздив, дійсно був в цьому році і в тому. Але коли побачив, шо нині – я зрозумів, що я більше користі можу принести тут, буду спілкуватися з людьми і мотивувати їх на боротьбу", – розказує Павло.
Ще один експолонений – Станіслав Клих – за рік після обміну розповідає: більшість часу проводив з рідними, нині безробітний. Але думає написати книжку "Шлях політв'язня".
"Я був позбавлений можливості виходити в інтернет ці 5 років. через інтернет я теж зараз отримую деяку інформацію про ті місці ексклюзивні в лапках, де я пробув - у в'язницях Кавказу, Уралу", – каже Клих.
За рік після звільнення українців покликали до Офісу омбудсмена. Туди прийшов і інший ексбранець Кремля – кримчанин Олександр Кольченко, якого у травні 2014 затримали в Сімферополі. Росія звинувачувала його у тероризмі. За ґратами він, разом із Олегом Сенцовим, провів 5 років. Після обміну, каже Олександр, інтерес влади до долі ексв'язнів згас.
"Бракує координації між Офісом Президента, що займається питанням обміну, і громадськістю, зокрема, об'єднанням родичів полівт'язнів", – каже Кольченко.
Росія все ще ховає у своїх тюрмах щонайменше 130 політв'язнів-українців, кажуть в Офісі омбудсмена. Ще понад дві сотні людей незаконно утримують в ОРДЛО. Коли українці побачать свободу та чи є на кого міняти після зриву операції з "вагнерівцями" – невідомо.
При цьому Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова каже, що зараз йде мова про наступний обмін, але наразі невідомо, коли саме він відбудеться, адже все виходить не так, як хоче президент і влада.
Реабілітація в Україні, лікування за кордоном – питання номер один для експолітв'язнів, каже батько Павла Гриба. Разом з іншими родичами колишніх заґратованих вони створили організацію, яка відстоює вирішення проблем ексув'язнених на законодавчому рівні. Кажуть – хочуть, щоб на них звернули увагу зараз, уже після звільнення.
Ганна Рибалка, Юрій Усик. "5 канал"
Джерело: 5.ua
