Вмінню китайців копіювати все, що рухається, ніхто вже давно не дивується. Але навіщо підробляти архаїчний за конструкцією мотоцикл з коляскою типу МТ "Дніпро"? "Авто24" розібрався з цим питанням.
Як громадяни, що кілька років тому мали власний мотозавод просто у центрі столиці, ми дуже ревно ставимося до усіх, хто намагається виробляти щось подібне до наших МТ “Дніпро”. Тим більше, коли це не подібність, а як стверджує дехто, а відверте копіювання.
Китайський мотовиробник Chang Jiang застряг у технологіях середини ХХ століття, але сьогодні намагається грати на ностальгійних почуттях мотофанів
Але не все так просто. В Китаї справді виробляються важкі мотоцикли марки Chang Jiang кількох модифікацій. Але розпочалося це не учора, а ще наприкінці 1950-х років, коли з Радянського Союзу китайцям передали технічну документацію на мотоцикл М-72. Це був вдалий байк, який зняли з виробництва на кількох радянських заводах і заміняли на конвеєрі на більш сучасні моделі.
Китайців моральна застарілість М-72 не засмутила, вони зробили з нього бойову одиницю Китайської народної армії. Власне, це не було новаторством, адже і М-72, і його прототип BMW R71 свого часу стояли на озброєнні найпотужніших армій світу.
Нинішній Chang Jiang 750 за конструкцією – той самий М-72 практично у тому ж вигляді, яким він був 1957-му році, дещо змінено лише систему запалення та електрообладнання. Сайдкар випускається у кількох версіях – армійській, звичайний цивільній та люксовій. За бажання можна обрати й мотоцикл-одинак, без бокового причепу.
Армійська версія Chang Jiang 750 майже позбавлена хрому і має екзотичний як на тепер нижньоклапанний двигун потужністю 24 к.с.
В моторній лінійці два двигуна, обидва – об’ємом 0,746 л, але в одного потужність 24 к.с., а в іншого – 32 к.с. Більша потужність другого варіанту досягнута за рахунок верхньоклапанних голівок циліндрів.
Навряд чи Chang Jiang 750 до сьогодні закуповує китайська армія, але виробник намагається просувати його на ринку як ностальгійну ретромодель. І відсилає при цьому чомусь до BMW, використовуючи в деяких комплектаціях навіть характерні біло-голубі шильдики. Хоча насправді китайці отримали документацію і технології не від німців, а з радянських заводів, можливо навіть з Київського, який саме у 1956-57 рр. зняв з виробництва М-72 і перейшов на випуск нової моделі К-750.
Верхньоклапанна версія 750-кубового двигуна Chang Jiang розвиває потужність 32 к.с. Зовнішня відмінність від мотора М-72 – трамбльор, що стирчить вбік під баком
Цікаво, що продавати китайські опозити не так давно намагалися і на теренах колишнього СРСР, але справа не пішла. Що й не дивно, адже в гаражах і на шляхах пострадянського простору й досі залишаються тисячі екземплярів важких мотоциклів К-750, К-650, МТ “Дніпро”, “Урал” – більш якісних і в рази дешевших за китайський “новодєл”. Однак, нам відомо, що як мінімум один Chang Jiang 750 у люксовій версії М1 SUPER було продано в Україні.
Наші закордонні колеги-автожурналісти кілька років тому намагалися провести тест-драйв Chang Jiang 750, але вийшла тільки фотосесія, оскільки обидва взяті на тест мотоцикли не могли рухатися як слід.
Ліворуч – радянський М-72 (1941 – 1960 рр.), праворуч – його китайський клон (з 1960 р.) у люксовій версії. За півтоліття з’явилося лише кілька відмінностей.
Цікаво, що один з шести радянських мотозаводів, які у 1941 – 1960 рр. виробляли “колясочник” М-72, функціонує дотепер. Ірбітський мотозавод “Урал” успішно займається виробництвом важких мотоциклів, конструктивно близьких до М-72, і реалізовує їх по всьому світу для фанатів ретростилю.
Модель К-750 змінила на конвеєрі Київського мотозаводу застарілий М-72 ще у 1956 році.
З іншого боку, популярність суворих “опозитів” для справжніх чоловіків має місце і в Україні. Вітчизняні мотофани без проблем знаходять для себе вживані “Дніпри” та “Урали” – або в якості основи для кастому, або для експлуатації в оригінальному вигляді.
Джерело: auto.24tv.ua
