Дуже непросто створювати справжню елітну техніку, коли ти не проектував нічого, крім ваговозів для армії і для села. Але Київський мотозавод впорався із цим завданням – випускав ескортні мотоцикли для найбільшої країни світу.
Почесний ескорт мотоциклістів в кортежі найшанованіших гостей держави – це не тільки частина протоколу, це також – додатковий бар'єр безпеки. Все просто: кожен мотоцикліст є оперативником служби охорони і в будь-який момент готовий виконувати свої обов'язки щодо захисту супроводжуваного автомобіля.
Цілий загін красенів "Ескорт-78" з гордим написом "Днепр" багато років був неодмінним учасником офіційних церемоній з прийому перших осіб іноземних держав.
У тих, хто керує цими байками, до автоматизму відпрацьовані різні прийоми управління, в тому числі і вміння перекрити собою сектор стрільби для снайпера, який чинить замах на осіб, що охороняються. Тепер зрозуміло, чому в радянський період кількість мотоциклів супроводу при зустрічі високопоставлених зарубіжних гостей могла досягати 19 одиниць?
М-72 та К-750, 1956 – 1975
З першими мотоциклами для супроводу офіційних кортежів державних діячів було просто: стандартні М-72 (в ескорті – до 1961 р.) і К-750 (в строю 1961 – 1973 рр.) просто фарбували в чорний колір. Звісно, перед відправкою в Гараж особливого призначення їх ретельно обкатували і регулювали. Заднє сидіння не встановлювали, спереду для захисту водія ставили лобове скло з м'яким фартухом, а шини використовували з білими боковинами.
Перші ескортні мотоцикли КМЗ були звичайними серійними і відрізнялися тільки чорним кольором і білими смугами на баку і крилах.
Як мінімум одна машина була укомплектована додатковими фарами і звуковими сигналами, це був мотоцикл командира ескортної групи, який завжди тримався біля правих передніх дверей головного з супроводжуваних автомобілів. У нього ж на мотоциклі була рація, прикріплена справа на задньому крилі.
"Дніпро Ескорт-73", 1973 р.
Перший спеціально створений ескортний мотоцикл "Дніпро" замовили для українського керівництва. Відмінності від масового мотоцикла були незначні: 18-дюймові колеса, м'яке одиночне сидіння, інше переднє крило, високоякісне фарбування, більша кількість хромованих деталей.
Першим спеціально створеним ескортним байком став "Дніпро Ескорт-73". З технічної точки зору – звичайний серійний КМЗ без коляски.
У службовій документації модель назвали "Ескорт-73", включивши в назву рік випуску моделі. На службу в органи тоді надійшло 25 таких машин.
"Дніпро-14.9" (КМЗ-8.953 "Ескорт-78") 1978 р.
Ідею мати особливий мотоцикл для супроводу офіційних кортежів підхопили кремлівські боси, і КМЗ отримав замовлення на такий байк – а разом з ним і чималий головний біль. Мотоцикл, який отримав згодом назву "Ескорт-78", київські конструктори будували кілька років, використовуючи свої напрацювання зі спортивних (мотокрос) моделей. Цікаво, що даний мотоцикл паралельно розглядався як модифікація для поставок на експорт, зокрема, на ринок США – тому у нього була і цивільна назва "Дніпро-14.9", за аналогією з “Дніпро-10”.
Дослідний зразок “Дніпро-14.9” довго випробовували в кремлівському гаражі особливого призначення, і лише потім дали добро на всю серію.
750-кубовий двигун мав особливий колінвал на стандартних підшипниках, власний розподвал, оригінальні головки і поршні з шатунами. Збільшили діаметр обох клапанів, підвішених на "жигулівськіх" пружинах. Під нові характеристики переробили масляну систему, збільшивши продуктивність насоса і подачу масла до шатунних підшипників. Двигун запускався електростартером, акумулятор на 32 Аг для нього робили вручну поштучно на провідному акумуляторному заводі країни.
Легкий пуск і прийомистість без провалів забезпечили німецькі карбюратори Bing з двома дросельними заслонками. Двигун розвивав близько 60 л.с. при 7400 об/хв, хоча в документації вказали 50 коней – рівно стільки, скільки було вказано в техзавданні. Коробку передач зробили 5-ступінчастою, допрацювали кардан, а головна передача стала більш швидкісною в порівнянні з "колясочним" варіантом.
Створений в середині 1970-х “Дніпро -14.9”, був білою вороною і в модельній лінійці, і на вулицях: настільки значними були його відмінності від серійних “Дніпрів”.
Важко далося переналаштування підвіски під швидкісну їзду: безштокова передня вилка, гідравлічний демпфер керма, задній маятник на конічних підшипниках всіх питань керованості не вирішили. Цікаво, що 18-дюймові колеса були невзаємозамінними – заднє було на півдюйма ширше. Причому шини були унікальними, їх робили саме для "Ескортів", по дві моделі літніх і зимових, в тому числі – шиповані.
Бічний причіп для зимового варіанту "Ескорта" теж робили в Києві. На пасажирів коляску не розраховували, вона – лише опора на слизькій дорозі.
Що стосується зовнішності, на "Дніпро-14.9" встановлювали нові крила, бічні панелі, щитки для ніг, передні і задні дуги безпеки. Корпус повітряного фільтра став більш масивним, пара дзеркал заднього виду на вітровому щитку зі склопластику – стандартні "легкові". Під відкидним одиночним сидінням розмістили бардачок і вимикач маси.
Такий вигляд мав "Дніпро-14.9" після апгрейду 1984 року.
Серія "Дніпро-14.9" КМЗ-8.953 "Ескорт-78" була невеликою – 25 мотоциклів, але в 1983 – 1984 р. в Кремль пішла друга, така ж партія цих машин, дещо доопрацьованих, і зовні, і в плані надійності.
"Дніпро-14.9М" 1989 р
Зробити наступний мотоцикл, який повинен був називатися "Ескорт-86", самостійною моделлю не вийшло: надто вже суворі були вимоги замовника і занадто обмежені ресурси виробників. Тому мотоцикл "зарахували" як модернізацію попереднього і назвали "Дніпро -14.9М". Серед видимих відмінностей – новий обтічник, укріплений на рамі, підняті глушники, збільшена за рахунок задньої підвіски колісна база, зменшена кількість хромованих деталей, частково закапотованний двигун і стіл-обтічник над заднім колесом. Було кардинально – в сторону надійності – перероблено електрообладнання, зроблено новий щиток приладів. Конструктори вжили заходів для загального полегшення машини.
"Дніпро-14.9М" – по суті модернізований "Ескорт-78". Він вийшов легшим за масою і за стилістикою, хоча й виріс в довжину.
Мотоцикл випробовували і доводили більше року, партія з "товарних" 25 мотоциклів надійшла в кремлівський гараж в травні 1989-го. "Дніпро" служили в ескортній службі до 1993 року, хоча в зимових виїздах – з боковим причепом – використовувалися аж до 1996-го, коли їх остаточно замінили "іномарками".
"Дніпро-14.9Л", 1989 р
Є сумніви, чи можна вважати модель з літерою Л окремою моделлю, адже по суті це були мотоцикли "Дніпро-14.9" ("Ескорт-78") першої серії, обладнані серійним 0,650-літровим двигуном. Історія їхня була досить цікавою. Коли кремлівські служби почали використовувати "Дніпро-14.9" зразка 1984 р., зношені 25 машин першої серії повернули на завод до Києва.
Два десятка "ескортів" отримали особливу долю: вони двічі покидали завод як нова продукція – перший раз в Москву, другий раз – в Ленінград. У перерві байки пройшли "капіталку" і отримали нові двигуни (серійні 0,650 л).
На них поклало око керівництво другого за рангом міста тодішнього Союзу – Ленінграда, де теж хотіли зробити свій ескортний мотозагін. Яким чином вдалося домовитися з дирекцією Київського мотозаводу, історія замовчує, але списані байки "Дніпро-14.9" першої серії капітально відремонтували і замінили прокачаний 750-кубовий двигун на серійний мотор від МТ-11, потужністю 32 к.с. Леніградців такий варіант цілком влаштував, що відбилося в індексі моделі – 14.9Л. Тобто, заводчанам вдалося передати на службу одну і ту ж партію мотоциклів двічі.
Джерело: auto.24tv.ua
