дев'яти стаціонарних відділень тубдиспансерів Львівщини закрили. Із першого липня у районах залишиться лише амбулаторна допомога пацієнтам із сухотами. Пацієнтів із тяжкою формою туберкульозу лікуватимуть у львівському обласному Центрі легеневого здоров’я. Без роботи залишаються сотні медиків. Яка ситуація у дрогобицькому закладі, розповість кореспондентка "5 каналу" Марта Шикула.
Ще минулого тижня у палатах протитуберкульозного диспансеру були десятки пацієнтів. Лікування триває щонайменше два місяці. Нині тут порожньо. Стаціонар закрили назавжди.
Так званий "лист щастя" директору протитуберкульозного диспансеру Юрію Скурчанському прийшов наприкінці квітня. Замість повноцінного медзакладу, де лікували хворих на сухоти, залишиться лише амбулаторний прийом.
"Амбулаторна допомога можливо в сімейних лікарів, в тих 2 фтізіатрів і 2 медсестер, які залишиться, невідомо яким чином вони будуть контролювати якість і як протікання туберкульозного процесу в пацієнта, оскільки передбачено закрити рентгенологічний кабінет, закрити лабораторію", – говорить Юрій Скурчанський, директор Дрогобицького протитуберкульозного підрозділу Львівського Центру легеневого здоров'я.
З першого липня 75 працівників протитуберкульозного диспансеру залишаться без роботи. Серед них – завідувачка поліклінічного відділення Ольга Левицька. Жінка працює у медзакладі 16 років, але за місяць опиниться на біржі праці. Хто залишиться працювати в амбулаторії поки що невідомо.
"В розпачі фактично. Я і весь колектив відчуваємо невпевненість у завтрашньому дні і звичайно залишається надія на краще. Ми кажемо пацієнту , вам потрібно їхати до Львова в обласний центр легеневого здоров'я на лікування, він каже: у вас я би ще лікувався, до Львова категорично ні" – розповідає Ольга Левицька, лікарка-фтизіатриня.
У дрогобицькому тубдиспансері щороку лікується близько 3 сотень пацієнтів. Звідси до львівського центру легеневого здоров'я майже 100 кілометрів. Більшість хворих туди не поїдуть – вважають медики. Тож контролювати ситуацію з розповсюдженням туберкульозу в регіоні стане неможливо.
"Наш хворий до Львова поїде, в кращому випадку 30%. Решта будуть вдома і не будуть лікуватися. Навіть якщо ми є тут близько, ми їх шукаємо. Медсестри ходять за ними, їздять додому", – каже Олександра Коваль, лікарка-фтизіатриня.
Пацієнти обурені закриттям стаціонару. Микола Савин тут лікується понад три роки. Двічі на рік чоловік потребує профілактичного лікування.
"Як хворий, то як добиратися до Львова. Як можна закривати диспансер, якщо хворіють люди. І в лікарні лежать. Не розумію", – каже Микола Савин, пацієнт.
"До Львова то треба сто гривень. Туди і ще назад. І ви мені тепер скажіть, як людина не працює, звідки вона має взяти гроші щоб приїхати і поїхати сюди. То не є реформа. То називається відрубують людям кінці", – вважає Микола Горик, пацієнт.
В обласному департаменті охорони здоров'я закриття стаціонарних відділень тубдиспансерів називають реорганізацією. Чиновники вважають: недоцільно утримувати цілий медзаклад заради невеликої кількості пацієнтів.
"Ми не будемо лікувати по 5,10,20 пацієнтів по територіях в рік. Всі пацієнти будуть отримувати допомогу у одному центрі. Це є загальнодержавна та загальносвітова стратегія" – говорить Андрій Васько, заступник начальника департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА.
Лікарі тубдиспансеру кажуть: за медзаклад і свої робочі місця боротимуться до останнього і вже написали листи-звернення до різних інстанцій та до президента України.
Марта Шикула, Євген Радіон, Львівська область, "5 канал"
Джерело: 5.ua
