Двадцяти однорічний Михайло – із Закарпаття. Серед побратимів – наймолодший. Контракт зі Збройними силами підписав торік, одразу після закінчення медичного училища, куди пішов стопами матері.
"В мене мама фельдшер. Я теж хотів бути фельдшером. І так склалася ситуація, що в Україні була війна на той час, коли я закінчив училище. Коли їхав сюди навіть страшно було. Люди всі в дорозі говорили в поїзді – навіщо ти туди їдеш, тобі то не треба. Так само й дома говорили, але я поїхав", – розповідає військовослужбовець Михайло.
Нині військовий медик Михайло – у складі бригади операції Об'єднаних сил, яка тримає оборону на маріупольському напрямку.
"Бойовий медик то той самий стрілок. Просто ще надає допомогу пораненим. Практично кожен день гнійні рани різні бувають, раніше ГРВІ були", – каже Михайло.
Його побратим із позивним "Еверест"» на фронті від самого початку бойових дій на Донбасі. Сорока чотирирічний охоронець із Вінниці зізнається – зрадів, коли у дві тисячі чотирнадцятому отримав повістку з військкомату. Адже сам збирався піти добровольцем.
В "Евереста" вже шоста ротація, і нині – він командир бойової машини. Він поки що не знає, чи повернеться до мирної професії, чи продовжить службу в армії. Але залишатися на фронті планує до перемоги над окупантами.
"Служба в бойових діях – це не служба, це братерство. Кожен друг за друга відповідає, пліч о пліч захищає народ України. В нас був один настрій – це тільки захищати землю України, будь-якими путями, відстоювати її територіальну цілісність і йти до перемоги", – переконаний віськовослужбовець з позивним "Еверест".
Армійці помітили, останніми днями російські окупанти поводяться дуже тихо. Лише вночі іноді чутно ворожі кулемети. А вдень вони намагаються вести зі своїх позицій тихе полювання.
"До нас їхала машина з продовольством. І ми помітили ворогів навпроти нас. Вони намагалися щось встановити. Ми відкрили вогонь по ним, вони втекли, потім ще раз повернулися", – каже армієць Михайло.
Враховуючи підступну поведінку окупантів на цій ділянці, українські захисники жодної хвилини не втрачають пильності. Зброю тримають завжди напоготові, щоб у будь яку мить дати відсіч російським найманцям».
Олена Уланова, Олег Корінний, Донецька область, "5 канал"
Джерело: 5.ua
