Відповідальності хочеться побажати кожному з нас, адже зараз така ситуація, що ми маємо розраховувати самі на себе. Але водночас ми хочемо відчувати і захищеність на рівні держави. І щонайменше бачити, що вона володіє ситуацією. І якщо нам обіцяють, що маски будуть в аптеках умовно через три дні, то вони мали б там бути. Бо обіцяти, ще й в умовах епідемії, а потім не виконувати обіцяне, - це неповага до нас з вами, до виборців.
Не дарма згадуємо зараз про обіцянки. Рік тому навесні країна була обклеєна передвиборними гаслами. Саме в кінці квітня торік відбувся перший тур президентських виборів. Переміг Володимир Зеленський. І в другому турі також. А от епідемія, як влучно зараз говорять, – це третій тур президента Зеленського. І прикро, що ми зайшли в економічну кризу вже в умовах кризи. З недовиконаним бюджетом за перший квартал цього року – у майже 28 млрд грн. З дефіцитом кадрів на державних посадах – міністра охорони лише тричі змінювали.
Але все починалося оптимістично – із 73% підтримки населення. Нині ця підтримка, за різними даними, 46%в, а то й трохи більше 40%. А от рейтинг попередника Зеленського та його головного опонента – 5-го президента, навпаки, йде вгору.
1 квітня минулого року українці зрозуміли, хто стане новим президентом. Володимир Зеленський. І це був не жарт до дня сміху, а результати першого туру виборів. Серіал "Слуга народу" став реальністю.
Селфівідео, тренування та челенджі, і усе з жартами – інстаграм Зеленського раніше був набагато цікавішим. Відкритий до народу, казали виборці, порівнюючи Зеленського із серіальним Голобородьком.
Але велосипед швидко змінився на кортеж, а інтернет веселощі – на щоденну президентську рутину.
На Банкову Володимир Зеленський прийшов зі своєю командою мрії. Здавалося, у "95 кварталі" вже нікому працювати, всі при владних посадах – давні друзі, бізнес-партнери, продюсери, сценаристи та юристи.
Уже 28 років президенти обіцяють. І Зеленський одразу почав всипати обіцянками. Реалістичними й не дуже. Журналісти рахують.
"17% обіцянок виконано. Всього рівно 400 обіцянок, 67 обіцянок виконані, 37 провалені, вони всі неважкі у реалізації, наприклад, подати законопроект. Зеленський мусив подати законопроєкт щодо імпічменту, й він це зробив – подав, його ухвалили", – зазначила головний редактор аналітичного порталу "Слово і Діло" Катерина Пітєніна.
Як і ще кілька законодавчих ініціатив – про викривачів корупції, ринок землі, відкриті списки на виборах, депутатську недоторканність, за все проголосувала його тоді ще турборежимна і об'єднана монобільшість.
"Ми скасуваили депутатську недоторканність, у нас більше немає касти недоторканних, і це дуже добре, плюс реформа прокуратури, переатестація прокурорів", – наголосив народний депутат від "Слуги народу" Олександр Качура.
А от закону про народовладдя, який із обіцянок мав стати першим законопроєктом глави держави, під куполом і досі немає. Не виконує й інші.
"Була, наприклад, обіцянка про зростання ВВП на 5-7%, але зараз говорити, що вона буде виконана, дуже важко", – нагадала Пітєніна.
Економічні обіцянки президента з тріском провалилися. На кінець року дірка в бюджеті на мільярди.
Уряд амбітного Олексія Гончарука став наймолодшим, і напевно, найменш професійним. Працював недовго – пів року. У відставку кабмін пішов зі скандалом та розваленою економікою.
Була й інша причина відставки – особиста. Плівки Гончарука довіру глави держави зруйнували. Туман у голові президента Зеленський не пробачив.
"Розмови про профана в економіці, про те, хто щось не вміє і не знає, зовсім не звільняють від відповідальності, який йшов на цю посаду, говорив, що він вміє, знає, хоче і буде, цього не сталося і це є його помилка", – зазначила народний депутат від "Слуги народу" Ірина Верещук.
Не сталося ще одної обіцянки. "Весна прийде – саджати будемо" – гасло на всіх білбордах президентської кампанії.
"Що саджати, кого саджати? Якщо посадять одного, це вже виконано чи ні? Тому такі обіцянки на те й розраховані, аби люди не могли їх перевірити й були ошукані врешті-решт," – уточнила Пітєніна.
Хоч суспільство вірило, що посадки будуть, восени Олег Гладковський вийшов із СІЗО. А вбивці Катерини Гандзюк досі без вироків. Невдоволений роботою правоохоронців у відставку Зеленський відправив генпрокурора Руслана Рябошапку. Команда мрії посипалася.
Кріслами посовали і в Офісі президента. Не справився Андрій Богдан. Пішов із Банкової й забрав свою Теслу, у якій Зеленський охоче записував інтерв'ю. У його крісло всівся тоді ще радник президента Андрій Єрмак. Сірий кардинал, саме він – перший переговірник із Кремлем. Він організував обміни, він же заправляє переговорами в Мінську.
"Зовнішня політика була віддана фактично на відкуп одній людині, яка перебувала в Офісі президента, плюс пом'якшення риторики, Зеленський чомусь мав ілюзію, що йому вдасться домовитися з Путіним значно швидше, що він у турборежимі зможе завершити війну", наголосила народний депутат 8-го скликання Ганна Гопко.
Поки президент вірить, що просто "перестать стрелять" допоможе закінчити війну, й під кулями окупантів розводить війська, у проєвропейській політиці Зеленського вже зневірилися іноземні партнери, які не проти відновити відносини з Росією.
"Деякі наші західні партнери вириішли скористатися некомпетенцією президента зеленського. Він чомусь пішов за логікою російського сценарію, формула Штайнмаєра, ми побачили штовхання України до створення консультативних рад у Тристоронній контактній групі в Мінську", – додала Гопко.
Про консультативну раду з представниками ОРДЛО хотів домовитися глава Офісу президента Андрій Єрмак. Закінчилося скандалом. Частина монобільшості виступила проти. Один з нардепів пішов ще далі – Гео Лерос почав відкриту війну з керівником Офісу президента. За оприлюднене відео, на яких брат Єрмака Денис торгує посадами, кримінальне провадження відкрили проти самого депутата.
Але ні про звільнення Єрмака, ні тим більше про посадки не йдеться. Тому обіцянку поки провалено.
"Президент України, попри свої публічні обіцянки піти у відставку, якщо хтось із його оточення буде цим займатися, не хоче навіть реагувати на це. Від правохоронних органів чекають уже посадок "Слуги народу", – зазначив колишній віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.
У парламенті теж неспокійно. Президентська монобільшість розділилася на групи впливу та інтересів. Олігархів також. Хоч депутати і кажуть, що подорослішали й мають позицією.
А тим часом поки що голосів монобільшості на ключові для країни голосування не вистачає. За землю і за антиколомойський закон підтримки президент шукав у опозиції. Аби врятувати країну від дефолту, та отримати гроші від МВФ, ті голоси дали.
"За рік президентства особисто Зеленський позбувся багатьох ілюзій, і він зрозумів, що одна справа, зніматися в роликах, а інша – управляти країною", – наголосила Гопко.
Останній виклик перед Зеленським і командою – епідемія коронавірусу.
"Він ночує в Офісі президента, він працює у цілодобовому режимі, ми всі можемо позаздрити його працездатності», – підкреслив Качура.
"Рік Зеленського є абсолютно провальним з усіх боків. Ця людина нічого не навчилася, й лише доводиться констатувати, що в Україні ситуація лише погіршується", – наголосив Розенко.
"Це дуже важко, коли тобі в очі говорять неприємні речі. Він вчиться з коліс, він робить над собою надзусилля",– додала Верещук.
Попри всі поразки й перемоги, критику й похвалу, Володимир Зеленський уже рік залишається найтоповішим політиком України. Хоч його рейтинг і обвалився від 73%, які підтримали на виборах, до 46%, які маємо нині, в епідемію коронавірусу, люди продовжують йому вірити. Але кому? Президенту Зеленському чи президенту Голобородьку?
Джерело: 5.ua
