Рада ухвалила закон про штрафи за порушення умов карантину

Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Відповідне рішення підтримали 344 народних депутати, повідомляє "Укрінформ".

Цим законом визначається створення правого підґрунтя для здійснення державою низки заходів для запобігання та лікування коронавірусу.

Зокрема, йдеться про проведення закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для цієї мети, без застосування процедур, передбачених законом "Про публічні закупівлі", стовідсоткову попередню оплату за такі товари, роботи та послуги, звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів і медичного обладнання, призначених для запобігання виникнення і поширення COVID-19. Контроль за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари здійснюватиме уряд. Утім такі норми матимуть тимчасовий характер.

Закон визначає адміністративну відповідальність за неоприлюднення інформації про проведені відповідно до нього публічні закупівлі.

Зокрема, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених, зокрема, законом "Про захист населення від інфекційних хвороб", а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями означатиме для громадян штраф:

• 
  
  у сумі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. до 34 тис. грн);
  
  
  
  на посадових осіб – розміром від двох до десяти тисяч НМДГ (від 34 тис. до 170 тис. грн).
  
  

Неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, а також ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб:

• 
  
  у сумі від семисот до тисячі НМДГ (від 11,9 тис. грн до 17 тис. грн);
  
  
  
  ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з цих правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу у сумі від тисячі до тисячі п'ятисот НМДГ (від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн).
  
  

Законом вносяться зміни до статті 325 КК України, якими передбачено, що за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням, якщо це спричинило або свідомо могло спричинити поширення цих захворювань, передбачений штраф:

• 
  
  від тисячі до трьох тисяч НМДГ (від 17 тис. грн до 51 тис. грн);
  
  
  
  або арешт на строк до 6 місяців;
  
  
  
  або обмеження волі на строк до 3 років;
  
  
  
  або позбавлення волі на строк до 3 років;
  
  
  
  ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
  
  

Водночас закон запроваджує комплекс правових норм, спрямованих на захист прав фізичних та юридичних осіб під час карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусу. Це, зокрема, можливість роботи вдома для працівників, державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування та надання за їхньою згодою відпустки; надання права власникам змінювати режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб з обов'язковим інформуванням населення про це через веб-сайти та інші комунікаційні засоби; заборона на скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на період карантину та на 30 днів після його відміни).

Йдеться також про заборону на притягнення до адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України, у зв'язку із введенням карантинних заходів; віднесення юридичного факту введення карантину до форс-мажорних обставин; продовження строків отримання та надання адміністративних та інших послуг.

Це включає також низку заходів, спрямованих на захист прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб, недопущення припинення надання житлових субсидій, реєстрації безробітних тощо; заборону на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Уряду доручається у тижневий термін встановити додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах із ліквідації захворювання серед людей COVID-19, розміром до 200 відсотків заробітної плати на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, до завершення виконання цих заходів, а також доплат окремим категоріям працівників, які забезпечують основні сфери життєдіяльності.

Цей закон створює засади залучення закупівельної організації до здійснення закупівель медичних товарів за кошти державного бюджету. МОЗ залишається при цьому головним розпорядником бюджетних коштів.

Закупівельна організація отримуватиме бюджетні кошти від МОЗ та виступатиме замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"; проводитиме процедури закупівель; укладатиме від власного імені договори про закупівлю, ставатиме власником лікарських засобів та інших медичних товарів та організовуватиме отримання відповідних товарів кінцевими споживачами – лікувально-профілактичними закладами.

Перелік медичних товарів, які можуть закуповуватися за кошти державного бюджету, передбачається затвердити постановою Кабміну.

Запропонований законом порядок здійснення закупівель гарантуватиме недискримінацію та рівність доступу вітчизняних і зарубіжних постачальників медичних товарів до участі у таких закупівлях.

Прийняття цього закону дозволить не допустити корупційних ризиків при здійсненні закупівель лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів за кошти державного бюджету, забезпечити своєчасність та прогнозованість постачання таких товарів у заклади охорони здоров'я, економію бюджетних коштів за рахунок розширення конкуренції, в тому числі завдяки збереженню можливості участі постачальників-нерезидентів у публічних закупівлях лікарських засобів, розширити доступ пацієнтів України до найбільш ефективних, якісних та безпечних лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів.