"Я був кінологом в Афганістані. Наступив на вибуховий пристрій і, власне, втратив ліву ногу. Я постійно залишався зі своїми думками. Я запитував себе: що ж далі робитиму і яким буде моє життя? Пригадую, коли я вкотре над цим розмірковував, до мене підійшов молодик і сказав, що все буде гаразд. І пішов. Очевидно, він подумав, що моє поранення не таке вже і страшне. Він сам не второпав, якими ж для мене були важливі ці слова. Тоді мені захотілося вхопитися за соломинку, яка б витягла мене б із цього стану", – розповідає Бенджамін Зікелл, ветеран сухопутної оборони Повітряних сил США.
Американці також розповіли про програми реабілітації, які вже діють у їхній країні. Зокрема, ветеран, який вже відновився може допомагати тим, хто досі ушпиталений. Також, з їхніх слів, підтримують і тих людей, хто взяв під свою опіку пораненого. "Ми побачили, що можна ще багато зробити для цих людей. У нас є спеціальна програма і для тих, хто опікується пораненими. Нам удалося отримати на це фінансування. Найкращі люди, з якими, по-суті, потрібно розмовляти – це ті, хто використовують спорт для відновлення. Це наша програма: вони розповідають історії як спорт допоміг їм відновитися і ще – ми також допомагаємо їм набувати стійкості", – каже Марша Гонзалес, радниця управління Міністра оборони США. "Коли мені зробили головну операцію, витягли осколок найбільший із хребта, то почалась моя реабілітація. Поросив у реабілітолога, щоб вона дістала штангу. Вдалось дістати штангу 180 кг. Спочатку приходив у зал і займався для самого себе, до випуску із шпиталю пожав свої 100 кг", – розказує Віктор Легкодух, учасник збірної Ігор Нескорених 2020.
