ПЦУ очолив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Божественну літургію, присвячену першій річниці інтронізації, відслужили в Михайлівському соборі в Києві. Її очолив сам Блаженніший Митрополит Епіфаній. В селі, в якому він жив і в школі, якій навчався - побувала знімальна група "5 каналу". Як згадують тоді ще майбутнього митрополита - розкаже Леся Головата.
У селі Стара Жадова жовта хата - найбільш примітна. Тут народився та виріс Сергій Думенко - нинішній глава Православної церкви України. На обійсті порожньо, бо мати митрополита Епіфанія готується до операції в лікарні в Чернівцях. Про дитинство свого відомого сусіда - розповідає односельчанка.
"Його маленького привезли сюди. У повитку, малюнького. Тут він виріс, ходив у церкву, школу, допомагав по господарству. Пас корови, робив біля хати, на городі, сапав. Усе. Роботящий", - пригадує Галина Данилюк, сусідка.
У школі, в якій навчався майбутній митрополит, його портрет - на чільному місці серед інших випускників. Однокласниця згадує - відмінник Сергій Думенко книжку з рук не випускав, мав найкращий почерк у класі, а в атестаті затесалася лише одна четвірка - із трудового навчання.
"Він завжди ходив охайним. Завжди в нього взуття, одяг, сорочечка - він завжди був дуже охайним. Заучкою не був. Був такий самий, як ми, і грався з нами, і веселився, і на перервах, і на уроках, завжди нас підтримував і особливо не виділявся з однокласників", – ділиться Марина Мазур, завуч місцевої школи.
На свою батьківщину митрополит приїжджає украй рідко, тож односельці за подіями в його житті стежать у соцмережах та мас-медіа.
"Буває, що читаю і плачу. Наскільки ця людина розумна. По ТВ як ішла інтронізація, вручення Томоса, я дивилась повністю, бачила маму його, наших людей з села", – пригадує Неля Рибак, учителька місцевої школи.
Торік 3 лютого, у день свого сорокаріччя у стародавній святині християнства - Софії Київській митрополит Епіфаній зійшов на престол.
"Ми хочемо, щоби ті православні, які є в Україні, з різних причин не належить до помісної автокефальної православної церкви, увійшли до неї", – проголошував Епіфаній.
За рік – священники з оберемками квітів та віряни приходять уже до Михайлівського собору – вітати з першою річницею молодого очільника молодої – 15 за ліком помісної Православної церкви.
"Ми радіємо за нього сьогодні, вітаємо, любимо, шануємо, многая літ йому бажаємо", – каже Олег Данилів, священник ПЦУ.
"Все в нашій церкві вдалося, а ще більше вдасться, ми маємо велику радість із того приводу, що маємо єдину церкву", – зазначає Микола Лимар, священник ПЦУ.
"Дуже позитивні меседжі посилає українцям, що треба цінувати свою землю, свою віру".
"У нього таке в серці є, широке, велике, душевне, Боже. Слава Богу, що він у нас є".
Рік, що минув після інтронізації для предстоятеля Православної церкви України був не з легких. з одного боку, рішення Об'єднавчого собору, на якому була створена помісна українська православна церква намагався підважити колишній наставник митрополита Епіфанія почесний патріарх Філарет, з іншого – Московський патріархат не хоче втрачати свої позиції в Україні.
Релігієзнавці констатують – жодного негативного сценарію, які готувалися для ПЦУ, як ззовні, так і всередині, митрополит Епіфаній не допустив. Розколу не сталося.
"Колишній предстоятель української православної церкви Київського патріархату Патріарх Філарет він із своїх суб'єктивний причин, можливо, з певних зовнішніх, вирішив де-факто залишити цю структуру. Але це один ієрарх із багатьох-багатьох десятків", – зазначає Андрій Юраш, голова департаменту в справах релігій та національностей Мінкульту.
За рік - близько шести сотень громад із Московського патріархату перейшли до ПЦУ. Часто храми спершу ділили з міжусобицями та кулаками, потому продовжували в судах.
"Ніхто не сподівався, що буде така системна, ціленаправлена робота, щоби нівелювати і зменшити будь-які можливості для цього вільного вибору громад",– каже Андрій Юраш.
У рідному селі митрополита Епіфанія – громада теж не одностайна. На одному березі річки – каплиця ПЦУ, поруч – уже третій рік зводять нову церкву, на іншому – храм УПЦ МП, що не можуть поділити.
"Ми живемо в Україні, то чому б не була українська церква, мова, а люди роздвоїлись", – дивується Івонина, місцева жителька.
"В голову не вкладається, аби у церкві батюшки починали робити ворожнечі, а потім одні одним Добридень не кажуть, бо не можуть церкву поділити. Як так?", – каже Олена, продавчиня.
За єдність православних – молиться в Києві і глава ПЦУ.
"Протягом минулого року, саме завдяки цій єдності, ми сподобали багатьох благодатних дарів від Бога. І надалі будемо просити нашого Господа, щоб він керував цим кораблем, в якому ми всі разом знаходимось", – підсумував Митрополит Епіфаній.
Леся Головата, Анатолій Никифоряк, Василь Дендін, "5 канал"
Джерело: 5.ua
