Цього дня 6 років тому Верховна Рада ухвалила закони, які тепер називають диктаторські або "драконівські". Пакет документів голосували, порушивши парламентські процедури, без обговорення і шляхом підняття рук. Закони були покликані надати силовикам більше можливостей на придушення вуличних протестів, а їх учасникам – обмежити можливість залишатися неупізнаними. Події тих днів пригадали наші журналісти і проаналізували, хто із тодішніх голосувальників тепер працює під куполом.
Так, Верховна Рада 16 січня 2014-го голосувала за "драконівські" закони. Пакет документів ухвалювали наосліп – без тексту й обговорень. За командою депутати просто підіймали руки, а Володимир Олійник голова лічильної комісії, він же співавтор законів, рахував.
Того ж дня тодішній спікер Володимир Рибак, усупереч регламенту "диктаторські закони" підписує. Опозиція – засуджує.
"Ні голова парламенту, ні президент не мають права підписувати ці закони, якщо вони це зроблять, то стануть кримінальними злочинцями, як всі, хто підіймав руки", – наголошував нардеп VII скликання Олег Тягнибок.
"Це крок до авторитарного режиму, і ми розуміємо, що це будівництво диктатури", – переконував тодішній депутат ВР Віталій Кличко.
Усього "драконівських законів" ухвалили 11. Плюс одна постанова. Відтак участь у Революції Гідності виходила з правового поля. Аби придушити "Автомайдан", заборонили збиратися автоколонами понад 5 машин. Тюремне ув'язнення загрожувало за блокування адмінбудівель.
За російським аналогом запроваджувалися поняття "екстремістська діяльність". А також "іноземні агенти" для обмеження діяльності громадських організацій та іноземних ЗМІ. Самі ж медіа без держреєстрації заборонялися. І запроваджувалася кримінальна відповідальність за наклеп. Натомість узаконювали касту "обраних" – це силовики, судді та їхні родини. Про них збирати будь-яку інформацію ставало зась. За це можна було отримати термін.
"Тобто якщо ви коханка чи коханець судді, то можете спати спокійно, бо про вас взагалі заборонено згадувати", – пояснив народний обранець VII скликання від "Батьківщини" Микола Томенко.
Окрім того, закони прописали, як одягатися демонстрантам. Під табу потрапив спецодяг, засоби маскування, каски та шоломи.
"Засоби захисту, або засоби для нанесення травм або піротехнічні в мирній демонстрації не прийнятні", – сказав співавтор диктаторських законів Вадим Колесніченко.
Реакція на "драконівські закони" була хоч і зворотною, але передбачуваною. Наступного дня на вулиці вийшли тисячі нових учасників Майдану. А протести охопили вже всю Україну.
Іноземні партнери та вітчизняні експерти вгледіли в законах 16 січня повторення білоруського сценарію авторитаризму та руку Москви. А ще початок кінця президентства Януковича.
"Так він засунув голову в зашморг, сплетений у Кремлі, і питання полягає тільки в тому, щоби його затягнути", - зауважив політолог Олексій Гарань.
Зашморг затягнувся 21 січня. Віктор Янукович закони таки підписує. На Майдані розгортаються криваві події.
Уже наступного дня Україну здригають перші смерті Героїв Небесної Сотні. Михайла Жизневського та Сергія Нігояна.
Проіснували закони недовго. 28 січня Верховна Рада більшість із них скасувала. Уряд Азарова пішов у відставку, а затриманих протестувальників амністували.
Уже по тому розслідувати обставини фатального голосування заходилася Генпрокуратура. У жовтні 15-го колишньому голові фракції "Партії регіонів" Олександру Єфремову висунули звинувачення у зловживанні владою. Підозру оголосили 15-тьом членам лічильної комісії. А у 19-му році справу закрив Печерський суд.
Тим часом, частина депутатів, що забруднили руки в голосуванні за диктаторські закони, знову під куполом. Серед них і Нестор Шуфрич, який сам підіймав руку на свободу слова 16 січня 14-го, а 29 серпня 19-го сам же взявся її боронити. Очолив Парламентський комітет із питань свободи слова.
Олена Соловйова, "5 канал"
Джерело: 5.ua
