Кореспонденти "5-го" проаналізували серію вуличних акцій та протестів, що тривали в Україні останнім часом. Соціологи, з якими вони спілкувалися, спостерігають загальні закономірності, властиві демократичним країнам, пов'язуючи зменшення популярності керівних еліт та незадоволеність виборців з періодом, що минув після виборів. Петро Троць розповість більше.
Багатотисячна хода на вулицях, переповнений Майдан Незалежності. Восени Київ побачив одразу кілька масових акцій. Українці протестували проти кроків президента, які стосувалися війни на сході України.
Інші кроки влади так само вивели на вулиці невдоволених: приватні підприємці відстоювали право сплачувати єдиний податок.
"Навіть Янукович, який приходив до нас в палатку на податковий майдан, зрозумів, чому ми не можемо поставити цей касовий апарат", – обурювалися люди.
Науковці вимагали достойного фінансування своєї роботи.
"Щоб науковці та інститути хоч в наступному році могли працювати в режимі повної зайнятості", – вимагали вони.
А аграрії хотіли збереження мораторію на продаж сільгоспземель.
"Люди остануться без роботи і села занепадуть", – переконували активісти.
Осінні акції збіглися зі зниженням рейтингу президента та чинної влади. За даними центру Разумкова, у листопаді Володимиру Зеленському довіряли 68 відсотків опитаних респондентів – у вересні їх було 79. Таке зниження було типовим для усіх попередніх президентів, кажуть соціологи.
"Поки тенденція зберігається. Не можна сказати, що це властивість саме суспільства. Це характерно не лише для України. Вперше помітили ще американські соціологи. В перші 3-4 місяці, звідки взялася дата 100 днів, коли для будь-якої нової влади збільшується рівень довіри і підтримки. Чим далі, тим більше людей починають очікувати результатів діяльності оцієї влади, яка вже не нова, а просто влада стає", – зазначає директор центру Разумкова Андрій Биченко.
Великий вплив на ставлення електорату матимуть найближчі помітні події. Наприклад, результати грудневої зустрічі лідерів у Нормандському форматі.
"Чи створиться для більшості людей картинка, що ми там досягли якихось успіхів. Якщо ця комунікація буде вдалою, то це не призведе. Якщо більшість людей суб'єктивно переживатиме, що відбулася поразка, здача багатьох інтересів держави, то це призведе до активізації оцих виступів", – пояснює соціальний психолог Ігор Гусєв.
Тим часом чергова акція протесту під назвою "Ні капітуляції" відбудеться уже 21 листопада.
Петро Троць, Анна Несевра, "5 канал".
Детальніше, чи можливі в Україні масові акції протесту найближчим часом - дивіться у програмі "Час. Підсумки" найближчої неділі.
Джерело: 5.ua
