Перший український мотоцикл ХМЗ-1М виробництва Харківського автоскладального заводу (ХАСЗ) з'явився в 1931 році.
Тоді ще не було і в помині ні Київського мотозаводу, ні Львівського, ще не було навіть серійного виробництва ІЖ, і вони існували лише у вигляді дослідних зразків.
Виробництво мотоциклів ХМЗ-1М було розгорнуто в корпусах колишнього цукрового заводу в Іванівці, де раніше велася збірка автомобілів Ford-AA і було виготовлено два дослідні 4-тонних вантажівки "Україна-4". Так, в Харкові тоді існувало і виробництво автомобілів. Але з запуском ГАЗу необхідність в складанні аналогічних вантажівок Ford-АА відпала. На випуск власних вантажівок підприємству не виділяли коштів, хоча на ХАСЗ були зроблені всі робочі креслення, специфікації, протоколи збирання та розбирання, аналізи застосовуваних матеріалів - відпрацьований весь технологічний процес.
Підприємству терміново необхідно було перепрофілюватися і новий напрямок не змусив себе чекати. Ураїнський Автодор дає замовлення Харківському заводу побудувати і випробувати дослідну партію з 10 мотоциклів конструкції П. Лабуре.
Для визначення кращої конструкції майбутнього мотоцикла, трест "УкрМет", куди входив ХАСЗ, влітку 1930 року провів всеукраїнський мотопробіг, в якому взяли участь іноземні мотоцикли Harley-Davidson, Indian, Norton, Henderson і саморобка талановитого конструктора Солдатенко, а також прототип мотоцикла Лабуре. У цьому пробігу довжиною в 4000 км стало ясно, що для реальної експлуатації найкраще підходить саме конструкція Солдатенко. Рама цього мотоцикла не отримала жодного ушкодження.
Раму нового мотоцикла штампували цільними боковинами, які потім зварювали між собою. Бензобак розташовувався всередині рами. Чотиритактний 350-кубовий двигун потужністю 8 к.с., з бічними клапанами, оснащувався знімною головкою циліндра. Передня вилка була аналогічна конструкції Harley-Davidson, але виготовлена не з труб, а зі спеціальних профілів, і мала посилену пружинну підвіску.
Мотоцикл комплектувався не тільки багажником, але був двомісний варіант з сідлом для пасажира. У ХМЗ-1М був ще один відмітна ознака: він мав дві фари головного світла, чого ні до, ні після не мав жоден мотоцикл в СРСР.
ХМЗ-1М показують на виставках, він бере участь в численних мотопробігу, він подобається військовим, і його почали поставляти в частини РККА. Здавалося, все йде добре. На 1932 рік Харківський завод навіть отримав план з випуску 4000 мотоциклів. Однак їм не судилося зійти з конвеєра.
Чому ж був "убитий" перший український мотоцикл, який і сьогодні виглядає дуже гідно? У нас не вистачає документальних підтверджень причин події і ми розповімо свою версію подій, грунтуючись на публікаціях в інших джерелах. В кінці 1931 року в Москві проходить епохальна нарада. На ній приймається рішення випускати в СРСР уніфіковані мотоцикли чотирьох типів, розробкою яких повинен займатися Науковий автотракторний інститут (НАТІ).
Фактично, після цього був поставлений хрест на самобутньому проекті ХМЗ-1М в Харкові і самодіяльності на інших заводах. Українського первістка випустили всього близько 300 одиниць, а всі креслення було наказано передати в Таганрог на завод ТІЗ. Останньому вони виявилися зовсім не потрібні, так як йому вже визначено було випускати потужні мотоцикли ТІЗ АМ-600.
До Харкова надходить рознарядка впровадити іншу модель - НАТІ-Б-375. Побачивши креслення, в 1932 році конструкторський відділ ХАСЗ підготував власний проект мотоцикла тієї ж кубатури. Основна його відмінність від варіанту НАТІ полягало в надійному карданному приводі заднього колеса. Передня вилка розроблялася в двох варіантах - Паралелограмна з центральною пружиною і подвійна ресорна американського типу. Колеса вперше в СРСР планувалося зробити взаємозамінними. Але проект не був схвалений союзним керівництвом.
Тоді в Харкові роблять спроби розробляти важкі кубатурні версії мотоциклів з двоциліндровими V-подібними двигунами об'ємом 750 і 1200 см3 з приводом карданним валом. Був у заводчан і проект власного малолітражного автомобіля з двигуном 1000 см3. Проекти, безумовно, цікаві, але в Москві вже було прийнято остаточне рішення, кому і що варто робити. Ці ініціативи так і залишилися на папері. Харківський автоскладальний завод кілька разів перепідпорядковують різним відомствам і з часом він припинив випуск мотоциклетної техніки.
Перед самою війною наспіх створений Главмотовелопром спішно роздав завдання своїм підприємствам випускати армійський мотоцикл М-72, скопійований з німецького BMW R71. Однак, чи то через некомпетентність, чи то з якихось інших причин, випускати М-72 доручили в Харкові сільськогосподарському заводу "Серп і молот", який перейменували в Харківський мотоциклетний завод (ХМЗ). Перші М-72 тут повинні були випустити в серпні 1941-го, але німецька окупація порушила ці плани.
ХМЗ терміново евакуюють в Горький (Нижній Новгород), де на заводі ГМЗ "Червона Етна" і розгортають випуск М-72. Цікаво, що в 1949 році саме фахівці з ГМЗ прибувають до Києва для організації виробництва М-72 вже на потужностях Київського мотозаводу. Але це вже зовсім інша історія.
А ХМЗ-1М, не дивлячись на малий обсяг випуску, залишив яскравий слід в історії мотовиробництва. Довгий час вважалося, що жоден примірник до наших днів не дожив. Але, схоже, що один все-таки відшукали. Отаким був перший український мотоцикл ХМЗ-1М.
Технічна характеристика ХМЗ-1М:
Число місць - 2;
суха маса - 135 кг;
споряджена маса - 150 кг;
максимальна швидкість - 90 км / год;
експлуатаційна витрата палива - 3,5 л / 100 км;
запас палива - 11,5 л;
база - 1400 мм;
дорожній просвіт - 124 мм;
кут нахилу передньої вилки - 30 ',
виліт передньої вилки - 30 мм.
Двигун: чотиритактний, одноциліндровий, з вертикальним циліндром; клапанний механізм - SV; охолодження - повітряне; діаметр циліндра - 75 мм; хід поршня - 80 мм; робочий об'єм - 350 см ; ступінь стиснення - 4,1; потужність - 8 к.с. при 3500 об / хв; подача масла - плунжерним насосом, передбачений ручний нагнітач; ємність для масла в бензобаку - 2,1 л; карбюратор - типу "Шеблер-де Люкс" Конотопського машинобудівного заводу.
Трансмісія: зчеплення - багатодискове, сухе; коробка передач - триступенева, перемикання передач - важелем на баку і тягами; передавальні числа - 2,61 - 1,61 - 1,00; моторна передача - ланцюг, розмір 5/8 х 3,8 ", передавальне відношення - 2,4; задня передача - ланцюг, розмір 5/8 × 3/8 ", передавальне відношення - 2,5.
Електрообладнання: система запалювання та освітлення - типу "Bosch"; акумулятор 6В, 15 А х год; управління випередженням запалювання - ліва ручка керма; інше обладнання - 2 фари, задній ліхтар, звуковий сигнал.
Екіпажна частина: рама - штампована зі сталі 2,5 мм, закрита, дуплексна, зварена, вага рами - 15 кг; передня вилка типу "Харлей-Давідсон"; задня підвіска - немає; гальма на обох колесах; колесо - 40 спиць; розмір шин - 27 × 3,5 ".
Джерело: auto.24tv.ua
