Неподалік Новозванівки вже другу добу, як стихли ворожі міномети, утім регулярна стрілянина з ворогом триває. Як минула доба на цих позиціях – у сюжеті Євгенії Китаївої.
Новозванівка – невеличке селище на кордоні Луганської та Донецької областей. З 2014-го на його околицях точаться затяжні позиційні бої.
Заїжджаємо до піхотинців, щойно починає вечоріти.
Піхотинці розповідають, кілька днів тому на ворожому боці відбулася ротація. І хоч, кажуть, противник добре закопався і підлаштував під'їзди машин та техніки так, щоб армійці її не бачили, все ж бійці чітко розрізняють на слух, якою бронетехнікою ворог укріплює передній край.
"В основному, гусенична, МТЛБ, БМП. Звук дуже легко розрізнити. Ось неподалік там танк стоїть і його іноді дуже добре чути", – каже армієць "Джаз".
Доки на лінії фронту тихо, бійці згадують свій бойовий шлях.
"Я потрапив у полон до військ Російської Федерації. Там добу були, а потім всіх відпустили, хто належав до Збройних сил, а саме батальйон "Донбас" відправили на Донецьк", – розповідає піхотинець з позивним "Колчак"
До рук окупантів він потрапив під час виходу з Іловайська. У підвалах колишнього донецького СБУ він пробув чотири місяці. У той час його побратим "Джаз" оббивав пороги військкоматів, щоб піти на службу. Через стан здоров'я, чув лише одну відповідь – "ні".
Тоді вирішив йти в добровольчий батальйон: "Складно було ловити погляди хлопців, які поверталися з війни, яких зустрічав у рідній Полтаві. І розумів, що я також на щось спроможний".
Доки спілкувалися з бійцями – ворог відкрив вогонь.
Коли обстріли стали щільнішими й прицільнішими, військові отримали команду на вогонь у відповідь. Зброя окупантів стихла. Бійці вдивляються у прилади нічного бачення. Помічають групу ворожих диверсантів, які балкою просувалися у бік українських укріплень.
Після 15 хвилин бою диверсанти таки відступили.
Бойова зміна закінчилась, на спостережники прийшли інші піхотинці. Аби трохи заспокоїтись, перед відпочинком вільні від чергувань збираються на кухні. Спочатку обговорюють поточну ситуацію. Потім один з армійців береться за гітару.
Вранці повертаємось на спостережники.
"Почали собаки гавкіт піднімати. Хлопці не розгубилися і одразу звернули увагу. І десь приблизно метрів 500, вночі погано видно, побачили групу людей. То більш за все ДРГ. З трьох точок почали відстрілюватись. Трошки їх налякали, а можливо у когось навіть влучили", – розмірковує військовослужбовець "Зумер".
Місцевість зранку вкрита густим туманом. Утім, армійці запевняють, тут кожен на своєму місці й ворог немає жодних шансів у разі атаки чи спробі прориву.
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, з Луганської області, "5 канал"
Джерело: 5.ua
