У Пісках на Донеччині бої не вщухають – і на великих, і на малих дистанціях. Бойовики активно використовують заборонений Мінськом калібр. Яка нині ситуація на цій ділянці фронту – в сюжеті кореспондента "5 каналу" Євгенії Китаївої.
Селище Піски розташоване майже впритул до окупованого Донецька. За п'ять років війни воно ущент зруйноване. Тут немає жодного будинку, в який не влучив би ворожий снаряд. І нині не стихає важке озброєння російсько-окупаційних військ.
Військовослужбовець ЗСУ з позивним "Фаза" розповів: "Міномети, крупнокаліберні кулемети, станкові гранатомети, АГС, протитанкові СПГ. Працює це все. Все, що за Мінськими угодами заборонено, вони його використовують".
Оборонці Пісків розповідають: мало не щодня з'являються нові докази того, що війна триває. Показують свіжі вирви від ворожих мін 120го калібру.
Армієць із позивним "Білий" каже: "Почалося це ввечері, вже стемніло. Почали спочатку з 82-х мін, а потім закінчували, добре прилітало. 120-ті почали прилітати".
У більшості випадків важкі снаряди окупантів лягають по селищу темної пори, але щоразу зненацька. Після тихої ночі проти середи, так само підступно, ворог вдарив по піхотинцях із гранатометів.
Зненацька б'ють і ворожі снайпери. Армійці розповідають: уже добре навчилися відрізняти звуки пострілів зі снайперської гвинтівки.
Військовослужбовець ЗСУ Олексій говорить: "Під час пострілу такий ляскучий звук. Під час пострілу з автомата або кулемета звук інший, більш гучний".
На цій ділянці фронту снайпери не вичікують, коли зав'яжеться бій, аби маскуватися під звуки стрілецької зброї. Чатують і вишукують ділянки, де можуть одиночним пострілом поцілити в бійця.
Армієць з позивним "Білий" розповідає: "Був одиночний постріл і я одразу зрозумів, що щось не так. Одразу підбіг і побачив закривавлену голову. Потихеньку підліз, подивився тяжкість поранення і почали витягати його".
Так, 11 вересня ворожий снайпер поцілив старшого сержанта Володимира Аджавенка, який саме перебував на бойовому чергуванні. 24-річний боєць був дуже тяжко поранений у голову.
"Він ще боровся. Підтягувався. Руки і все функціонувало. Тільки не говорив нічого, не кричав", – говорить "Білий".
Після тяжкої втрати піхотинці не впадають у відчай. Кажуть, навпаки, свою зброю тримають ще міцніше. А ще вони цілодобово тримають оборону і сподіваються, що чутки про демілітаризацію Пісків залишаться чутками. І наголошують, що, прагнучи миру за будь-яку ціну, не можна забувати про понад три тисячі українських армійців, які віддали життя заради української перемоги.
"Якщо ми відійдем, ніякий контроль зброї чи артилерії не зупинить, противник зайде. І значить це вже не буде нашою землею. Тому поки ми тут не турбуйтесь, все буде добре, ми тримаємо цю землю", – каже армієць Олександр.
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею за темою:
"Це не в мами вдома": відверто про життя морпіхів "на нулі" – ФОТОРЕПОРТАЖ
