Дощ – найелементарніше з усіх проявів стихії, не туман, не ожеледь і не снігопад. І тим не менш, аварійність в сиру погоду зростає обов'язково. У чому підступність дощу з точки зору водія і як звести небезпеки до мінімуму?
Ми повинні сказати небу спасибі за те, що напередодні зимових холодів воно тренує нас дощовою погодою. Адже якщо придивитися, з точки зору безпеки, дощ – така собі лайт-версія зимових проблем типу снігопад, ожеледь, хуртовини та інше. Ми ні краплі не перебільшуємо.
Якими б всепогодними не були сучасні автомобілі, їзда в дощ вимагає від водія підвищеної концентрації.
Видимість
Сам по собі дощик – якщо звичайно він не злива – не особливо обмежує огляд, але ось волога, яка з повітря осідає на склі автомобіля, один з найбільш серйозних ворогів водія. Запотівання погіршує оглядовість, і щоб обмежити це явище, потрібно тримати килимки і сидіння сухими, скла зсередини чистими, а одне з вікон – відкритим.
Радикальний засіб – включений, хоч і одночасно з пічкою, кондиціонер або спеціальний засіб-антизапотівач, нанесене на скла (крім одного). Вирішення проблеми поганої видимості так би мовити, з іншого боку, – включене ближнє світло фар і задні вогні, які чітко позначать автомобіль на дорозі, навіть якщо дивитися на нього через запітніле скло. Думаємо, що про справність двірників, обдування скла, зони дзеркал і їх обігріві нагадувати не варто.
Зовні – краплі води, зсередини – запотівання: в дощ відразу кілька факторів погіршують прозорість стекол автомобіля.
Слизько
Волога на дорозі при плюсовій температурі не робить рішучого впливу на керованість, але от якщо дощ інтенсивний, а швидкість машини вище за 40-60 км/год, то недалеко і до аквапланування, а це вже серйозна біда. Не перевищуйте розумної швидкості в сильний дощ. А в міських умовах, через мокрі дороги частіше трапляється інша неприємність: колеса ковзають на шарі опалого листя. Взагалі-то, таке ковзання "на листі" можливо і без дощу, через деревний сік і конденсат листя можуть грати роль мастила самі по собі.
Психологія
Деякі водії, сидячи в теплому затишному салоні, не розуміють, що погодні умови за вікном машини змінилися і насправді щось міняють – і не в кращу сторону. І продовжують їхати так само, як і при ясному сонці: напіврозслабившись, швидко, з різкими маневрами, без запасу інтервалу і дистанції. В результаті, як тільки виникла позаштатна ситуація, яка потребує негайної реакції і дій кермом і педалями, автомобіль втрачає управління.
В негоду пішоходи приділяють менше уваги дорожньому руху, переступаючи калюжі і ухиляючись від струменів води.
А пішоходи в дощову погоду поводяться навіть небезпечніше, ніж у звичайний снігопад. На відміну від святково-позитивного настрою, який викликають падаючі білі сніжинки, те що ллється з неба вода дратує незахищених людей. Мокрі пішоходи поспішають скоріше потрапити в будівлі або машини, менше дивляться по сторонах, а іноді і не мають можливості повноцінно це зробити – через підняті капюшони і парасольки. Крім того, шум крапель заглушає звук транспорту який наближається. В результаті – несподівана поява людини прямо перед машиною. Тому в дощ водій, побачивший людину з наміром перейти дорогу, повинен розуміти ситуацію так, ніби людина машину не бачить.
Рекомендація Авто24
Коротко відповідаючи на винесене в заголовок питання, можна сказати: тому що в дощ ми гірше бачимо і нас гірше видно. А значить, потрібно не забувати позначити себе і дивитися в обидва навколо. А взагалі, треба твердо для себе запам'ятати: дощ – це хоч і сама м'яка, але все ж негода, а значить, і потрібно рухатися у відповідному режимі.
Джерело: auto.24tv.ua
