Титанік Корабель "Татанік" став непотоплюваним ще до того, як зійшов на воду. Світові ЗМІ в один голос називали цей корабель – чудом суднобудівництва. "Титанік" був найбільшим судном, яке коли-небудь до нього будувалося і мав усі найновіші технології того часу. Вартість квитка у таких каютах була приблизно 4 350 доларів – величезна сума для того часу. Пасажири "Титаніка" становили собою справжній бомонд – мільйонери, фінансові магнати, європейська знать та інші визначні особи. Найбільш відомими були мільйонер Джон Джейкоб Астор IV, індустріальний магнат Бенджамін Ґуґенгайм, володар низки магазинів Ісідор Страус, Сер Козмо Даф-Ґордон та багато інших. Під час першого рейсу 14 квітня 1912 року лайнер зіткнувся з айсбергом в Атлантичному океані та затонув у ніч на 15 квітня. У цій катастрофі загинуло 1517 осіб. Історія "Титаніка" стала легендарною завдяки кільком художнім фільмам, знятим за мотивами цієї трагедії. Один з них 1997 року отримав премії "Оскар" і мав феноменальний успіх у прокаті. Корабель 'Титанік'колаж 5.ua
Донья Пас
Пором було збудовано 1963 року в Японії і мав назву Хімеурі Мару. Втім згодом, 1975 року, судно було продано філіппінській фірмі Sulpicio Lines і названо "Донья Пас". Катастрофа, яка відбулася з цим судном, стала наймасштабнішою на морі у мирний час. 20 грудня 1987 року близько 22 години біля острова Мариндуке судно "Донья Пас" зіштовхнулося з танкером "Вектор". Від удару "Донья Пас" розкололася навпіл, а нафта з танкера спалахнула і розпочалася масштабна пожежа. Обидва судна потонули всього за кілька хвилин. Більшість пасажирів та членів екіпажів потонули або згоріли заживо. Причиною аварії було недбале ставлення команд обох судів до своїх службових обов'язків. Ні на "Векторі", ні на "Доньї Пас" ніхто не стежив за курсом, навігаційні прилади були відсутні, а "Вектор" взагалі не мав ліцензії на морські перевезення і фактично плавав нелегально. Тоді внаслідок зіткнення загинуло 4375 осіб.
Корабель 'Донья Пас'колаж 5.ua
Естонія
Пором був спочатку побудований 1980 року для компанії Viking Line і був названий "Вікінг Саллі". Він повинен був курсувати між Турку, Марієхамн і Стокгольмом. Втім згодом, 1993 року, для забезпечення поромного сполучення між Таллінном і Стокгольмом шведська та естонська компанії спільно придбали пором і перейменували його в "Естонію". У ніч з 27 на 28 вересня 1994 року паром затонув, в результаті чого пропали безвісти 757 осіб і загинули 95 осіб з 989 пасажирів і членів екіпажу, котрі знаходилися на поромі. "Естонія" йшла із Таллінна в Стокгольм. Серед пасажирів порома були громадяни Швеції, Швейцарії, Росії, Англії, Німеччини, Естонії та інші. Ця катастрофа вважається найбільшою в Європі в мирний час. Офіційною версією трагедії вважаються недоліки у конструюванні парому, в результаті чого він не зміг протистояти важким погоднім умовам і затонув під час шторму. Втім є й інша версія, в якій вбачають російський слід. Адвокат Хеннінг Вітте, який представляв інтереси жертв катастрофи, заявив, що у поромі "Естонія" була пробоїна від вибуху. Розслідування німецької журналістки Ютта Рабе та історика Кнут Карлквіст показало, що вибух стався від вибухівки на основі композиту гексогена. Свідки-очевидці стверджують про моторний човен, який відійшов від порома у південно-східний напрямок перед вибухом на поромі. Вантажем було російське секретне обладнання, що хотіло отримати Міністерство оборони Швеції. За офіційною заявою начальника всієї митниці Швеції пана Свена Петера Олссона: "У 1994 році шведська митниця та Міністерство оборони Швеції уклали контракт, згідно з яким шведські митники не перевіряли вантажі на пасажирському поромі "Естонія" в машинах із купленою у російської армії електронікою".
Корабель 'Естонія'колаж 5.ua
Адмірал Нахімов
Судно було збудовано 1925 року в Німеччині і названо "Берлін". Корабель плавав на різноманітних трансатлантичних лініях між Європою та США. У 1938 році був списаний після вибуху опалювального котла, під час якого загинуло 19 осіб. У 1939 році його було відроментовано та перебудовано. Під час війни діяв як судно-лазарет. 29 січня 1945 року наскочив на міну та затонув на рейді Свінемюнде. У 1948 році його було піднято на поверхню та на замовлення СРСР у 1951-1957 роках було відремонтовано. Йому було надане нове ім'я – "Адмирал Павел Степанович Нахимов" і ще протягом 29 років здійснював круїзні рейси Кримсько-Кавказькою лінією. 31 серпня 1986 року о 23 годині 20 хвилин затонув у наслідок зіткнення з іншим радянським вантажним судном за 15 км від Новоросійська і за 4 км від берега. При цьому загинуло 423 з 1243 осіб.
Корабель 'Адмірал Нахімов'колаж 5.ua
Вірменія
На борту потопленного 7 листопада 1941 року гітлерівським літаком-торпедоносцем санітарного корабля "Вірменія" перебувало від п'яти до семи тисяч людей, із яких вдалося врятувати лише вісьмох. Однак цю трагедію в СРСР воліли не згадувати, хоч знищення німцями санітарного транспорту із велетенськими червоними хрестами на бортах і палубі могло б засвідчувати жорстокість нацистського режиму. Незважаючи на те що транспорт мав розрізнювальні ознаки санітарного транспорту, "Вірменія" порушила цей статус, так як була озброєна чотирма зенітними гарматами 21-К. Крім поранених і біженців, на її борту перебували військовослужбовці та співробітники НКВС. Корабель супроводжували озброєний катер і два винищувачі І-153. У зв'язку з цим "Вірменія" була "законною" з точки зору міжнародного права військової ціллю. Експедиція 2008 року, до якої було залучене океанографічне судно ВМС США "Пасфайндер", дійшла висновку, що "Вірменія" загинула поза територіальними водами України на глибинах 1200-1500 метрів, її так і не вдалося знайти.
Корабель 'Вірменія'колаж 5.ua Нагадаємо, раніше 5.ua повідомляв, що щонайменше двоє українських моряків загинули на затонулому судні біля берегів Африки. Джерело: 5.ua
