Про головну особливість цього запасного колеса не завжди знають навіть власники автомобілів, які укомплектовані ним. Складна "докатка" – дотепне рішення з багатьма плюсами, але чомусь навіть через півстоліття після винаходу воно залишається екзотикою.
Яких тільки альтернативних варіантів для запасного колеса не придумали конструктори: пародійно тонка докатка, балончик з компресором, колесо Run Flat, "безпрокольний" внутрішній шар ... Ще один винахід в боротьбі за економію місця – запаска, що складається – виявився багато в чому краще вищеперелічених. Але чому ж вона зустрічається нечасто?
Шина з боковинами, що складаються, дозволила створити “запаску” набагато меншого діаметру, але з характеристиками керованості, близькими до штатних.
Вперше автомобільний світ познайомився з таким колесом на купе Porsche 924 в 1976 році. У складеному вигляді ця запаска ледь перевищувала по діаметру колісний диск, завдяки чому її розмістили вертикально (!) в задньому бампері. Але після накачування компресором тонка смужка шини по колу диска розправлялася і колесо чарівним чином набувало стандартних розмірів! Досягався такий ефект завдяки спеціальній шині, боковини якої при нульовому тиску повітря складалися гармошкою.
Однак, на той момент вже була відома і серійно застосовувалася (наприклад, на декількох моделях Mazerati) звичайна “докатка” – тимчасове колесо з шиною невеликого профілю, яке дозволяло машині неспішно дошкандибати до найближчої СТО. Навіщо ж було винаходити дорогі шини, що складаються, тим більше що вони теж не дозволяли рухатися на високій швидкості?
Зазначений на звичайній докатці ліміт 80 км/год допустимий тільки на рівній дорозі. Робота електронних систем безпеки в будь-якому випадку порушується.
Головними перевагами складного колеса перед звичайною “докаткою” було те, що з ним автомобіль зберігає адекватну керованість при помірних швидкостях, а також, не відчуває підвищених навантажень трансмісії (при використанні на ведучій вісі). А в наш час, коли абсолютна більшість автомобілів комплектується електронними системами безпеки з колісними датчиками (ABS, ESP та інші), “запаска” повноцінного діаметру дозволяє цим системам працювати в штатному режимі. Та й системам широко поширеного нині повного приводу таке колесо не заважає.
Але і мінусів у складних “запасок” чимало. Перш за все, вони дорогі: “хитра” шина коштує чималих грошей, плюс потрібен потужний компресор для її накачування, і у деяких машин (наприклад, VW Touareg I) його навіть робили стаціонарним, вбудованим в конструкцію автомобіля. А сама необхідність накачування колеса безпосередньо перед використанням, в польових умовах, суперечить концепції Fool Proof – захисту від необдуманих дій.
Перед застосуванням складну "запаску" потрібно привести в робочий стан, накачавши компресором. Це вимагає деякого часу.
Справа в тому, що хоча складну "запаску" і прикрашає вдвічі більше яскравих попереджувальних наклейок, хтось із недбайливих водіїв ні-ні та й забуде накачати таку шину – такі випадки час від часу описуються в мережі... Про наслідки руху на шині без повітря говорити не варто. До речі, процес заповнення колеса повітрям і набуття ним кінцевої форми займає певний час – близько 5-7 хвилин.
Нарешті, спеціальна шина з боковинами-“гармошками” примхливіша за звичайну. При тривалому зберіганні гума тріскається на зламі боковини, найменша негерметичність ускладнює накачування.
Шина з боковинами, що складаються, дозволила зберегти повноцінну роботу повного приводу при їзді на "запасці" в машинах, де багажник надмірно малий. (На фото – Mini Countryman).
Одним словом, складна “запаска” в цілому хороша, але недоречна на масових автомобілях. Тому в наш час нею оснащують тільки преміальні моделі, та й то найчастіше в якості опції, а також машини, де розміщення звичної “докатки” неможливо з причин малого об’єму кузова. Наприклад, в різні роки це були кілька моделей Porsche, Audi А6 і Q7, VW Touareg, Lotus Elise, купе Mercedes, маслкар Pontiac Firebird... Швидше за все, більш широкого застосування цьому типу запасного колеса вже не знайти, оскільки в наявності тенденція повної відмови від “запаски” на борту, і в першу чергу – в сегменті машин, що експлуатуються в тепличних умовах мегаполісів і бездоганних автобанів.
Рекомендація Авто24
Можемо точно сказати, що в умовах вітчизняних доріг повністю відмовлятися від “запаски” на борту не можна, а вже якою вона буде – це питання особистих переваг, фінансових можливостей і особливостей автомобіля. Додамо тільки, що для кращого контролю за колесами вашої машини варто встановити систему TPMS – дистанційній контроль за тиском в шинах. Вона особливо корисна в нинішніх комфортабельних автомобілях, на яких вчасно помітити приспущені колесо непросто навіть досвідченому водієві. Адже ніщо так не старить шину, як їзда зі зниженим тиском у ній – не кажучи вже про рух з повністю розгерметизованим колесом.
Джерело: auto.24tv.ua
