Чому американський прапор гойдається за вітром?
Мабуть, найбільш популярний "аргумент" серед прихильників теорії Місячної змови. Люди продовжують вперто запитувати "чому американський прапор на фотографіях виглядає так, ніби гойдається за вітром, це ж неможливо, адже на Місяці немає повітря".
Пояснення. Для того аби встановити прапор на поверхні супутника, астронавти використовували складану Г-подібну конструкцію опори, на яку кріпився прапор. Під час монтажу прапора астронавти Ніл Армстронг та Базз Олдрін випадково погнули конструкцію внаслідок чого розтягнути прапор на повну довжину не вдалося. Саме пошкоджена конструкція опори і створила ефект "прапора, який гойдається за вітром".
Прапор США на поверхні Місяця / Фото NASA
Якщо переглянути відеозаписи NASA – на них чудово видно, що прапор залишається у незмінному положенні поки його не чіпають астронавти.
Чому на фотографіях не видно зірок?
Другий за популярністю "аргумент" на користь фейковості висадки людини на Місяць. Мовляв, "на всіх фотографіях, нібито зроблених на поверхні Місяця, на небі не видно зірок. NASA прибрали зірки з фотографій, щоб не можна було визначити, де була проведена зйомка?".
База спокою – місце посадки модуля Eagle / Фото NASA
Пояснення. Насправді факторів є декілька, але найголовніший – для зйомки використовувалася дуже коротка витримка. Зірки можна було б побачити, якби витримка була довшою. Але в такому разі не було б видно дійсно важливих об'єктів: астронавти, елементи місячного пейзажу, спусковий апарат.
Важливим є і той фактор, що місця роботи астронавтів були яскраво освітлені, як ліхтарями посадкового модуля так і світлом від Сонця, яке відбивалося від поверхні Місяця та розсіювалося. Приблизно такий ефект "світлового забруднення" можна спостерігати у великих містах, де зробити фото красивого зоряного неба навіть з великою витримкою доволі важко.
Місячний модуль Eagle на поверхні Місяця / Фото NASA
Регулювати кількість світла можна шириною розкриття діафрагми і витримкою (час протягом якого залишається відкритим об'єктив). Коли передній і задній план сильно відрізняються за ступенем освітленості – фотографію отримати дуже складно. Місяць занадто яскравий, щоб можна було одночасно сфотографувати об'єкти на його поверхні і більш тьмяні зірки на його тлі.
Чому посадковий модуль не залишив кратера?
Здавалося б доволі слушна претензія. А й справді, чому ж при посадці місячний модуль не залишив своїм двигуном кратер на поверхні, на фото ніякої вирви не видно. Крім того, місячний пил який піднявся при посадці модуля повинен був осісти на його опорах, але його там немає.
Посадковий модуль після примісячення / Фото NASA
Пояснення. Все через "підступну" місячну гравітацію, яка аж в шість разів менша, ніж на Землі. Саме через це ефект від удару потоку працюючого двигуна буде набагато меншим. Однак тут причина також у тому, що в останні миті перед примісяченням модуль опускався зі швидкістю близько 15 сантиметрів в секунду. Посадка виявилася настільки м'якою, що екіпаж не відразу зрозумів, в який момент відбулося торкання об поверхню, довелося звіритися з показниками датчиків.
В земних умовах під час старту ракети пил розлітається клубами в усі сторони. Але на Землі, на відміну від Місяця, є потоки повітря, які цей пил розносять. Під час посадки на поверхню супутника місячний пил був порушений лише у місцях торкання опор або вихлопу реактивного двигуна.
Опора місячного модуля після посадки на поверхню Місяця / Фото NASA
Де камера у відбитті скафандра?
Ніл Армстронг та посадковий модуль відбилися в захисному забралі шолома скафандра Олдріна. Але в руках Армстронга не видно фотокамери, невже знімав режисер.
Ніл Армстронг фотографує База Олдріна / Фото NASA
Пояснення. На превеликий жаль прихильників теорії Місячної змови ні. Армстронг і Олдрін використовували камери Hasselblad, які не мали видошукача та кріпилися до грудей. Їм не потрібно було тримати камеру перед очима, як ми зазвичай звикли робити при фотографуванні. Крім того, це просто не було б можливо. Заважав би шолом.
Камера закріплена на скафандрі Ніла Армстронга / Фото NASA
Американці нікому не показали місячний ґрунт
Насправді вони його навіть роздали. Впродовж усієї програми Apollo було привезено кілька десятків кілограмів місячного ґрунту. Важливо зазначити, що то були не випадкові шматки місячної поверхні. Астронавтів спеціально навчали шукати метеорити на поверхні, та частини реголіту, з яких дослідники на Землі зможуть "витягти" максимум інформації про історію Місяця та його утворення.
Зразки місячної поверхні зібрані місією Apollo 11 / Фото NASA
Для збору зразків реголіту і метеоритів з місячної поверхні у астронавтів були з собою спеціальні інструменти. Однак виявилося, що руками збирати їх простіше. Один астронавт притримував другого за лямку скафандра, а той нахилявся і підбирав потрібний зразок.
Лише в ході місії Apollo 17 екіпаж привіз на Землю 110 кілограмів місячного ґрунту та зразків скельної породи.
Зразки поверхні Місяця зібрані місією Apollo 17 / Фото NASA
У першій половині 1970-х років NASA роздала 1620 зразків місячного ґрунту вченим різних країн. Зразки загальною масою в 13 кілограмів відправилися до лабораторій Австралії, Бельгії, Канади, Чехословаччини, Фінляндії, Західній Німеччині, Японії, Кореї, Іспанії, Швейцарії, Великобританії, Південної Африки, Італії, Франції, Норвегії , Індії і США.
До речі, на сайті LRO відтворено інтерактивну карту усіх переміщень Олдріна та Армстронга поверхнею Місяця, супроводжену усіма радіопереговорами астронавтів.
В мережі також є інтерактивна трансляція всієї експедиції з безліччю відео-, аудіо-, фотоматеріалів і стенограм.
