Глечики, миски та уламки посуду, яким 6 тис. років – знайшли археологи на Черкащині. Прадавні знахідки відкопали на території трипільського поселення "Тальянки". Там працюють співробітники Інституту археології Національної академії наук України. Їм допомагають майбутні культурологи, студенти Києво-Могилянської академії. Цього року археологи розкопали дві хати трипільців та толоку. Нові знахідки дозволили зробити неочікувані припущення. Які саме – далі.
На перший погляд – звичайне поле, засіяне пшеницею. Але на глибині більш як 1 м розташоване трипільське поселення-гігант. На 450 га збудовано майже 3 тис. хатин. Під час перших своїх розкопок київська студентка натрапила на раритет, якому 6 тис. років.
Анастасія Плященко демонструє глиняний посуд. Він стояв неушкодженим у хаті, яку вдалося розкопати: "Ця будівля є частиною великого поселення трипільського. І саме тому її дуже цікаво вивчати. Буквально торкаєшся історії, це захоплює".
Цього року дослідники вивчають два житла та господарську яму. Там натрапили і на цілі миски і глеки. Їх зазвичай трипільці лишали в хатах перед, тим як поселення спалювали. З невідомих причин трипільці змінювали місце проживання раз на майже 100 років.
У цьому доісторичному трипільському поселенні мешкали 10 тис. осіб. Розкопки у протомісті часів неоліту тривають уже 38 років. За цей час учасники експедиції дослідили тільки 5% території. Зазвичай традиційна архітектура помешкання трипільця – це жертовник, піч, лавка для посуду, місце для відпочинку. Хати будували чималими – до 20 м завдовжки.
"Виникло таке припущення, що, можливо, оцей периметр, який займали – це і був двір. Тобто це і житло, і складське приміщення, і для тримання худоби. Тому і двоповерхове. Жили вони тільки на другому поверсі, в невеличкому приміщенні", – розмірковує молодший науковий співробітник Інституту археології Дмитро Чорновіл.
Останні дослідження виявили, що хати часто розміщували так званими "гніздами". Одна велика – поруч декілька малих. Чому так? Науковці висувають неочікувані припущення.
"Ми маємо окрему таку комірку, дружина та дитинка, чи пару діток. І в іншій хатці – дружина, дитинка, пара діток. А тут жив сам гончар з іншою дружиною. Це можна назвати великою сім'єю, але це буде не дуже точний термін. Це буде варіант сім'ї полігамної", – пояснює учений секретар Інституту археології Олексій Корвін-Піотровський.
Виявлені раніше помешкання реконструювали на території заповідника "Трипільська культура". Тут зберігаються всі артефакти з 52 трипільських поселень. Щоправда, відвідувачів тут зазвичай небагато. В заповіднику вирішили оцифрувати експонати і створити онлайн-сторінку, присвячену трипільським пам'яткам.
Фотограф Олексій Плиско планує зробити тисячу світлин: "Страшно, коли дізнаєшся, що їм 5-6 тис. років – починають труситися руки. Але я вже звик".
Загалом на території заповідника є 11 великих трипільських поселень. Але дослідження цієї спадщини – заслуга лише ентузіастів. Держава відмовилася фінансувати розкопки більш як 15 років тому. Зараз дослідження відбувається за рахунок благодійника з Британії.
Яна Лимаренко, В'ячеслав Ромодан, Черкаська область, "5 канал"
У Чернігові археологи натрапили на 7-ярусне кладовище – ФОТО
