Питання, яке напевно, цікавить багатьох: чому повнорозмірна запаска роками без діла їздить в багажнику? Чи не варто запустити її в експлуатацію, переставляючи час від часу на місце одного з коліс "передка" і "задка"?
Справді, тут є про що задуматися. Якщо вже вам пощастило отримати з новим автомобілем п'ять однакових коліс, то чому б не використовувати по черзі всі п'ять, переставляючи їх по колу на чотири вакантні місця?
Варіантів перестановки шин декілька. Сенс процедури – дати кожній шині попрацювати на всіх чотирьох місцях, щоб вона не відчувала однотипних навантажень весь свій термін служби.
Не всі автомобілісти знають, що ідея перестановки коліс в межах однієї машини (звана іноді ротацією шин) сповідується деякими автомобільними експертами по сьогоднішній день. Причому найчастіше мова йде про чотири колеса – їх рекомендується періодично переставляти для більш рівномірного зносу протектора і каркаса.
А за наявності п'ятого колеса того ж розміру у шинної ротації з'являється новий сенс – продовжити час до покупки нового комплекту. Пропонується, щоб кожне з п'яти коліс якийсь час відпочивало в багажнику, поки решта чотири трудяться, витрачаючи міліметри свого протектора. Резон в цьому безумовно є, адже виходить, що ресурс п'ятого колеса включається в загальний кілометраж пробігу.
Нерівномірний знос – наслідок порушення кутів установки коліс. Але і при справній підвісці кожне колесо зношується по-своєму. Щоб зробити знос кожної шини рівномірним, колись і придумали ротацію – заміну шин по колу.
Але всі ці викладки вірні в ідеальних умовах, коли колеса працюють
на рівному асфальті, а у власника є час, гроші і бажання на перестановку коліс по колу кожні 3 – 5 тис. км пробігу. На вітчизняних дорогах подібні схеми ротації мали сенс у часи діагональних шин – важких, міцних, з високим профілем і товстими боковинами, які не бояться пробоїв до диска на грубих ямах.
А в нашій сьогоднішній реальності значна частина шин виходить з ладу не через стертий протектор, а через травматичні руйнування каркаса і пробиті наскрізь боковини. І тут уже на перший план виходить інша цінність п'ятого колеса: його можна назавжди встановити на місце “розваленого” на черговій неформатній ямі, купивши на запаску самотню шину-распаровку на шинних розвалах авторинку. Адже придбати одне нове колесо потрібної моделі й розмірності замість пошкодженого дуже і дуже непросто, найчастіше доводиться купувати як мінімум пару, і то не завжди тієї ж моделі.
Додайте сюди ще нюанси монтажу шин, що мають направлений або асиметричний малюнок протектора, адже їх потрібно ставити тільки на певне місце або в певному положенні.
Шини з асиметричним малюнком протектора потрібно монтувати на диск певним чином, тому їх участь в ротації коліс ускладнюється.
Одним словом, якщо поставити перед собою мету, то заощадити на шинах, включивши в обіг п'яте колесо (повнорозмірну запаску), можна. Особливо, якщо ви експлуатуєте машину на рівних вулицях великого міста і ваші шини “вмирають” природною смертю – через стертий протектор, а не через розтяту боковину. Але чи коштує така економія витрачених на перевзування клопоту і грошей – вирішувати тільки вам.
Рекомендація Авто24
Точно можна сказати одне: запасне колесо в принципі може бути яким завгодно, адже свою головну функцію – неспішно довести машину до найближчого шиномонтажа – воно виконає в будь-якому випадку (згадайте про ті мільйони автомобілістів, що успішно їздять з мініатюрною “докаткою”). Звичайно, якщо вже ви возите повнорозмірне колесо, краще, якщо воно буде за зовнішнім діаметром якомога ближче до основних коліс. Малюнком протектора для невеликих швидкостей можна знехтувати, але глибина його повинна бути не менше 1,6 мм. Цього вимагають не тільки ПДР, а й міркування безпеки.
Джерело: auto.24tv.ua
