У середмісті Києва відкрилася виставка про українців у таборах ГУЛАГу. Біля будівлі Головпоштамту Інститут національної пам'яті встановив інформаційні стенди з біографічними довідками про бранців комуністичного тоталітарного режиму. Виставку приурочили до Дня пам'яті в знак того, що після 1945 в Україні так і не запанував мир. Історії тих, хто пережив радянські концтабори – у матеріалі Евеліни Михайленко.
"Оце вийшов у цій шапочці особливо небезпечного рецидивіста. Мені її присвоїв третій суд. Мене судили тричі: у 73-му, 77-му і 81-му році десь загалом на 22 роки", – пригадує політв’язень Василь Овсієнко.
З них бранець радянських таборів відсидів 13 з половиною років. Його арештовували двічі за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації та пропаганди, а також за спротив міліції. Відбував покарання у таборах суворого та особливого режимів. Там же зустрічався і з іншими українськими політв'язнями, зокрема Левком Лук’яненком, Михайлом Горинем, Василем Стусом.
"Ці вірші Василя Стуса я вивіз із Мордовії. Просто переписав у зошиті, поміж конспектів, поміж пісень і якось на це не звернули увагу. Ну то десь 117 віршів. Я після звільнення купив друкарську машинку і передрукував, щоби вони не пропали", – ділиться політв'язень.
Історія людей, що пізнали жахи радянських концтаборів, розміщені на інформаційних банерах у середмісті столиці. Серед тих, хто опинився у кайданах тоталітарного режиму, був член ОУН Михайло Сорока. На волю він так і не вийшов. Помер у 1971-му.
"Його без суду, без слідства вивезли, потім як виявилося у Воркуту. І перший лист прийшов додому лише у 1946 році. В родині не знали чи він живий, чи ні. Тоді з різною регулярністю приходили листи, які бабця дуже бережливо ховала. Але потім довелося їх переховати, бо як почалися обшуки, наша хата належала до тих підозрілих, яка підслуховувалася, обшуковувалася", – пригадує невістка в’язня Любов Сорока.
Пережив радянські табори й український громадський діяч, дисидент єврейського походження Йосип Зісельc.
"Моя справа в КДБ відноситься до початку 65-го року, коли я був студентом. Тобто, до першого ув'язнення я вже мав великий досвід конспіративної боротьби. Тому я на це свідомо йшов, ще й моя така єврейська впертість", – ділиться політв’язень.
Через систему ГУЛАГу пройшли щонайменше двадцять мільйонів людей. Це були діячі культури, політики, селяни, духовенство.
"Якби ми захотіли виставити і представити кожну репресовану особу матеріали, якої зберігаються в нашому архіві вздовж Хрещатика, то вулиці точно б не вистачило. Тому що ви розумієте, що репресованих людей було набагато більше, ніж представлено на цій виставці", – пояснює заступник директора галузевого державного архіву СБУ Анатолій Хромов.
Останній політв'язень комуністичного режиму Богдан Климчак звільнився лише в 1990-му. Політика Кремля після розпаду СРСР сильно не змінилася, кажуть історики. Змінилися лише масштаби.
"За різними підрахунками близько ста українців: активісти Євромайдану, просто громадські активісти, військовополонені, часом навіть випадкові люди зараз перебувають в тюрмах РФ. Частина з них в тих таборах, які є на місцях комуністичних таборів. Це велике застереження для людства, що реабілітація комуністичного минулого, свідками якого ми є в Росії, возвеличення Сталіна, в решті решт призводить до повторення його методів керівництва в дії", – прокоментував голова Українського інституту нацпам'яті Володимир В’ятрович.
Виставка "Тріумф людини" довготривала. Ознайомитися з історією, що розповідає про становлення системи ГУЛАГ, як вона намагалася знищити свідомих громадян і як українцям удалося її перемогти, можна в центрі столиці впродовж трьох місяців.
Евеліна Михайленко, Олексій Тищенко, "5 канал"
Джерело: 5.ua
