Чи потрібен Мораес збірній України?
Жуніору Мораесу 4 квітня 2019 року виповниться 32 роки. На момент початку Євро-2020, якщо збірна України туди проб'ється, йому буде вже 34 роки. Це не вік розквіту футболіста, коли він ще може рости та розвиватися (Кріштіану Роналду до уваги не беремо). Тож Мораес, відверто, – не гравець на перспективу. А на "тут і зараз".
16 голів у цьому сезоні УПЛ – хороший показник для нападника. Але чи вартує він того, щоб натуралізовувати гравця та викликати його в збірну України. І чи не слід тоді надати українське громадянство й іншим легіонерам, які хоч якось проявлять себе в чемпіонаті України?
Якщо Мораеса викличуть у збірну України, він займе місце іншого гравця. Так, збірна України – це не середовище футбольних талантів, за якими в черзі стоять топ-клуби Європи. Але і тут за ким слідкувати. Чому свій шанс через натуралізацію іноземця повинен втрачати Роман Яремчук? Чи Мар'ян Швед? А як щодо Романа Зозулі чи Артема Кравця? Виклик Мораес – це не робота на перспективу. А лиш намагання "залатати дірку клейкою стрічкою, у той час як пробоїна по цілому борту". Чи можна очікувати появи нових талантів у збірній, якщо замість них давати грати натуралізованим гравцям?
Чому погана натуралізація та коли вона прийнятна
Що таке збірна України? Це просто 11 футболістів, які бігають по полі в футболках з гербом на грудях? Ні. Як і жодна інша збірна.
Збірна – це не клубний футбол. Тут діють інші правила. Змагання національних збірних передбачає участь у матчах гравців, які представляють конкретну країну. А самі гравці є "футбольним продуктом цієї країни" – талантом чи результатом систематичної праці цієї країни. На відміну від клубного футболу, де гравці можуть самотужки обирати собі клуб, і переходити з одного в інший. Тож натуралізація гравців, особливо у такому віці – це як допінг, лише легальний. Збірна отримує досвідченого гравця, у той час як країна не вклалася у його виховання змалку. А отримала вже готовий продукт. Зазвичай, при трансфері цього гравця в клуб з цієї країни.
Інша справа, коли дитина в юному віці переїжджає в іншу країну, живе та займається там футболом. І тоді вирішує змінити громадянство. Месут Озіл народився та виріс у Німеччині, тому його намір виступати за збірну Німеччини є цілком логічний. Хоча сам він є турком за походженням, і мав турецький паспорт. Як і поляки за національність Лукаш Подольські та Мірослав Клозе. Вони є продуктом німецького футболу.
Збірну Франції взагалі можна скласти з вихідців з африканського континенту. Але виросли вони та займалися футболом вже у Франції. І дуже часто у них є вибір – виступати за збірну Франції чи тієї країни, звідки вони родом.
Маріо Балотеллі народився у сім'ї вихідців з Гани. Але був усиновлений італійською родиною. Змалку грав у футбол в Італії. Тому є логічним його виступ за збірну Італії. Хоча він міг обрати і збірну Гани.
Питання щодо українського громадянства Жуніора Мораеса
Також виникають питання до законності отримання громадянства України Жуніором Мораесом. Як вказано на сайті Державної міграційної служби України, серед підстав для прийняття до громадянства України є "безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років". Мораес же, попри те, що грає в чемпіонаті України з початку 2011 року, не має такого стажу. Ще влітку 2011 року він покинув Україну, перейшовши у болгарський ЦСКА. Влітку 2012 року футболіст повернувся в Україну, де спочатку продовжив виступи за донецький "Металург", а згодом київське "Динамо". Однак взимку 2017 року Мораес на півроку відправився у Китаї, де виступав за "Тяньцзінь Цюаньцзянь". Влітку 2017 року він повернувся в "Динамо", після чого через рік, влітку 2018 року, перейшов у донецький "Шахтар".
До слова, ще однією з умов отримання українського громадянства є "володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування". Чи відповідає Жуніор Мораес зазначеним вимогам?
Даний матеріал є особистою думкою автора, а не редакції сайту Спорт24
Джерело: 24tv.ua
