Бойовики не припиняють провокативні обстріли поблизу окупованого Донецька. Ворог вдається і до хитрощів – аби спровокувати армійців, спрямовує диверсантів. Коли ж бійці намагаються відігнати найманців – починає прицільно бити ворожий снайпер. Із передових позицій на околицях Авдіївки – матеріал Євгенії Китаївої.
На українських позиціях неподалік Донецького аеропорту ворог майже без упину веде провокаційний вогонь. Найбільше на цій ділянці фронту армійцям дошкуляють снайпери та ворожі диверсійні групи. Військові розповідають – регулярно спостерігають, як бойовики намагаються підібратися якомога ближче до українських бійців.
"Вони намагаються підійти, в основному вночі, поближче і починають стріляти. Ми їх завжди бачимо, бо у нас є тепловізори та нічні прилади бачення. Ми їх бачимо і відбиваємо їхні атаки, і вони відходять", – розказує Віктор.
Його побратим Андрій додає: "Шукають слабину, де можна пройти, просунутися, прощупують систему оборони, плюс видивляються вогневі точки та засоби".
І ось так "щупати", як кажуть армійці, бойовики не соромляться. Кілька днів тому ворожі диверсанти вкотре висунулися у бік українських позицій, і через низьку видимість та особливості рельєфу підійшли майже впритул.
"Десь чотири особи побачили мої хлопці. На посту стояли і в тепловізор їх побачили. Вони вже були десь за метрів 70 від позицій від наших. Вчасно відкрили вогонь, вони залягли і потім відійшли до себе", – згадує Віктор.
Доки ворожа група відходила, кулемет супротивника не стихав ні на секунду. Прикривали диверсантів і снайпери. Українських армійців – тримають у постійній напрузі: "Дістаємо перископчики і спостерігаємо. Тому що, як витягуєш голову, може щось і прилетіти. Снайпери працюють, в основному це 12,7 мм калібр".
З цих позицій добре видно Донецький аеропорт. 2015-го Віктор боронив його разом зі своїми побратимами. Тоді, за різними даними, загинуло від 100 до 200 українських бійців, ще 500 були поранені. Нині ж – знову тут тримає оборону і щодня спостерігає за руїнами летовища.
"У мене було завдання привозити на ротацію хлопців, забирати поранених, підвозити боєкомплект, воду, або продукти, або прикривати вогнем з БМП. Ось цим я і займався", – згадує боєць.
Він командир бойової машини піхоти. Розповідає, на ній і їздив до бійців у ДАП по злітній смузі, яка повністю прострілювалася бойовиками: "Перед виїздом було дуже страшно, але коли ти вже почав рухатись, коли виїжджаєш на "злітку", то весь страх зникає і ти просто виконуєш свою роботу".
Головне завдання – довезти всіх живими і дорога злітною смугою була для цього найбільшою перепоною, пригадує Віктор: "Мої хлопці там. Треба їх поміняти, або підвезти щось, ті ж боєприпаси, ось це найважливіше. Або забрати поранених, то взагалі не обговорювалось. Треба, то й треба".
Бої за аеропорт для цих бійців вже у минулому і хитрість та підступність ворога, яку він використовує на цій ділянці фронту, їх не дивує. Армійці зазначають, вони твердо стоять на своїх позиціях і готові до будь-яких атак противника.
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, "5 канал"
Як стихія закувала стихію: в Канаді через мінусову температуру замерз Ніагарський водоспад – ФОТО
