Мито на експорт металобрухту стало "щепленням стабільності" для металургійної галузі України, а також для курсу гривні. Такої думки притримується президент Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков у колонці видання "БізнесЦензор".
Каленков нагадав, що спочатку мито на експорт лому чорних металів було запроваджене Верховною Радою 15 вересня 2016 року терміном на один рік в розмірі 30 євро за тонну. Потім народні депутати двічі продовжували терміни його дії, а в червні 2018 року ставка була підвищена до 42 євро.
"Протягом першого року дії мита (з жовтня 2016 року по вересень 2017-го) вітчизняні метпідприємства зберегли обсяги виплавки сталі на рівні 20,7 млн тонн. А вже на другій рік (з жовтня 2017 року по вересень 2018 року) – збільшили на 3%, до 21,35 млн тонн.... Ще позитивніший ефект запровадження мита принесло електрометалургійним підприємствам, які працюють виключно на металобрухті (близько 90% сировини – це лом). Так, за 2 роки випуск сталі електрометалургії збільшився на 37% - із 1,17 млн тонн до 1,6 млн тонн", – наголосив він.
Чільник "Укрметаллургпрому" акцентував, що в подальшому позитивний ефект став поширюватися по всьому ланцюжку гірничо-металургійного комплексу України. Наприклад, трубні заводи, які купують сталь у метпідприємств, підвищили за 24 місяці випуск продукції на 26% – до 1,1 млн тонн.
На думку Каленкова, зростання виробничих показників на підприємствах ГМК було обумовленно тим, що металобрухт залишився в країні: "З жовтня 2016 року по вересень 2018 року постачання брухту на меткомбінати збільшилися на 24%, з 2,67 млн тонн – до 3,3 млн тонн. При цьому, дефіцит сировини за цей же період хоч і не зник, але скоротився в 10 раз – з 20% до 2%, або з 725 тис. тонн до 76 тис. тонн".
При цьому, з його слів, незважаючи на збільшення мита, не відбулося припинення експорту металобрухту з України: "За час першого року поставки сировини на зовнішні ринки практично не змінилися в абсолютних цифрах (було 355 тис. тонн, стало 362 тис. тонн), так за другий рік експорт брухту підскочив майже на чверть або на 24%, до 448 тис. тонн. При цьому, надходження до бюджету від експорту за 24 місяці збільшилися в 4 рази – з 112 млн грн до 458 млн грн".
Президент "Укрметаллургпрому" також зазначив, що позитивний ефект від експортного мита на металобрухт можна спостерігати не тільки в зростанні виробничих показників, а й у аспекті захисту працівників меткомбінатів і їхніх робочих місць. Зокрема, вдалося уникнути скорочень, а також забезпечити 66% підвищення заробітної плати на підприємствах-споживачах металобрухту за 2 роки.
Він висловив упевненість, що непідвищення мита на експорт металобрухту призвело б до катастрофічних наслідків для української металургії: "Без введення мита під загрозою опинилися би 35 тис. робочих місць в ГМК, а країна могла б недоотримати $3,2 млрд валютної виручки. Це неминуче б призвело до обвалу курсу гривні. А це вже відбилося б на гаманці кожного українця".
"Підіб'ємо підсумки: за два роки роботи мита металурги виплавили 42 млн тонн сталі, споживши 6,485 млн тонн металобрухту. Зросло виробництво в суміжних галузях, збільшилася податкові відрахування. При цьому, експортери сировини виявилися не ображеними, оскільки поставки на зовнішні ринки склали 0,81 млн тонн. Ось так, здавалося б, малопомітне мито виявилося щепленням стабільності для металургійної галузі, а також для курсу гривні та цін в магазинах. Все це дає підстави металургам всієї України виступати за продовження дії мита і надалі ", – резюмував Каленков.
Джерело: 5.ua
