Зима виявилася повною несподіваними подіями, які впливали на фінсектор. Наприкінці листопада влада оголосила військовий стан в окремих областях України. В середині грудня МВФ виділив Києву транш в 1,4 млрд доларів. На початку січня стартували передвиборчі перегони за крісло президента. Всі ці події змушують українців уважно стежити за банківськими новинами. Це логічно, адже люди хочуть не тільки зберегти заощадження від прогорання, але ще й примножити їх. З цією метою має сенс вивчати депозитні пропозиції банків і зберігати гроші в різних валютах, вважають експерти.
"Популярними залишаються вклади в нацвалюті і доларах на термін 6-12 місяців. Найбільший прибуток принесе депозит з виплатою доходу наприкінці терміну, без можливості поповнення. Але можуть бути і винятки, необхідно стежити за акціями банків, щоб отримати вигідний дохід", – радить директор департаменту роздрібного бізнесу "Ощадбанку" Валерія Малахова.
А фінаналітик Андрій Шевчишин рекомендує придивитися до японської єни і золота:
"Глобальна нестабільність на фінринках формує передумови для зростання цін на дорогоцінні метали, як актив тихої гавані. І з огляду на кризові явища долар і єна будуть стабільніше інших валют".
Курс долара: купимо по 28,5-30 гривень
Перші три місяці 2019 року курс долара коливатиметься в діапазоні 28,5-30 грн. Цей прогноз є базовим сценарієм поведінки валюти, уточнює старший аналітик групи компаній FOREX CLUB Андрій Шевчишин.
"А в оптимістичному прогнозі на I квартал 2019-го слід очікувати, що долар рухатиметься в коридорі 28-29 грн. У той же час в рамках песимістичного сценарію долар може закріпитися на позначці 30-31,5 грн", – уточнює фінаналітик.
При цьому Шевчишин впевнений, що ключовим в перші три місяці нового року виявиться базовий сценарій коливань курсу в діапазоні 28,5-30 грн/дол.
"Цей коридор можна вважати широким, але він відображає велику кількість факторів і ризиків, які впливають на національну валюту. Йдеться про високе боргове навантаження, виборчий рік і нестабільність на світових фінансових ринках, що загрожує падінням цін на сировину, яке експортує наша країна. Все це чинитиме серйозний тиск на гривню. При цьому підтримуватимуть курс національної валюти кредити від Міжнародного валютного фонду і Європейського Союзу. Вони стануть хорошою базою для погашення зовнішніх зобов'язань", – оцінює ситуацію експерт.
Але хоча взимку і на початку весни гривня залишиться при владі сезонних чинників впливу, інтенсивність її коливань повинна знизитися, уточнює Андрій Шевчишин.
"Ймовірно, регулятор збереже жорстку кредитно-грошову політику і пом'якшить її тільки в разі довгострокового зниження інфляційних ризиків. Зате Національний банк України має достатній набір інструментів, щоб згладити короткострокові коливання. Але якщо, скажімо, політичні вибори або великі борги тиснутимуть на гривню, Нацбанк навряд чи жорстко стримуватиме курс", – пояснює фінаналітик.
Крім цього, Шевчишин не виключає, що в першому кварталі-2019 в Україні може спрацювати якийсь форс-мажорний варіант, наприклад, у вигляді відновлення активних бойових дій на Донбасі.
"У такому випадку українці можуть почати панічно скуповувати іноземну валюту. І тоді курс долара може істотно вийти за межі песимістичного сценарію в 30-31,5 грн", – попереджає експерт.
Вклади: зростатимуть
2018-го дохідність за гривневими депозитами зросла в середньому на 1,5%. Цьому сприяли макроекономічні чинники, які зазвичай "розганяються" у другому півріччі.
"Ставки за внесками в першому півріччі були стабільні, а з серпня-вересня почали рости. Високий споживчий попит, інфляційні і девальваційні очікування, невизначеність з МВФ підвищували вартість ресурсів на ринку. НБУ неодноразово підвищував облікову ставку. Все це впливало на ставки за депозитами населення, які до кінця року досягли 17-18% річних в гривні", – пояснює директор департаменту з розвитку роздрібних продуктів "Альфа-Банку Україна" Євген Благінін.
За його словами, зростання прибутковості вкладів у валюті пояснюється зростанням прибутковості по конкуруючому інструменту – валютними ОВДП:
"Тому до кінця 2018 року дохідність вкладів у доларах на 12 місяців досягла 4,5-5%".
Значить, в першому кварталі-2019 банки навряд чи серйозно підвищуватимуть або знижуватимуть ставки за вкладами, адже конкуренція в сегменті триватиме.
"Банки ще в третьому кварталі почали активно боротися за депозитного клієнта, зокрема запускаючи рекламу на ТБ. Після введення воєнного стану в окремих областях і стрибка з подальшим відкотом курсу долара банки ще істотніше підняли ставки", – нагадує директор департаменту розвитку банківських продуктів "Ідея Банку" Сергій Міщенко.
До згаданих ризиків кінця 2018-го вже на початку 2019-го додадуться хвилювання населення щодо наближення президентських виборів. Але банкіри впевнені: депозитний ринок зможе витримати всі складності і поводитиметься стабільно.
"Протягом першого кварталу ставки по гривні можуть зрости на 0,5-1% за всіма строками. Прибутковість вкладів у валюті навряд чи зростатиме", – вважає Благінін.
Кредити: далі більше
Бум кредитування населення б'є рекорди останніх років.
"2017-го, за даними НБУ, портфель кредитів населенню зріс на 20 млрд грн, за 11 місяців 2018-го – плюс 33 млрд грн", – зазначає Євген Благінін.
За його словами, найзатребуванішим є споживче кредитування – кредитні картки, кредити готівкою, купівля товарів в кредит, що видаються на 1-2 роки:
"За даними регулятора, за 10 місяців 2018-го портфель кредитів домогосподарствам терміном до року зріс на 44%, на термін 1-5 років – на 40%, на термін від 5 років – на 7%".
Українці цікавляться і автопозиками, і іпотекою.
"У зв'язку з стабілізацією і зростанням цін на нерухомість, затребувані і мають тенденцію до збільшення кредити на покупку житлової нерухомості на первинному ринку і вторинному ринку. Є позитивна тенденція на ринку автопозик. Зміни законодавства за правилами розмитнення авто на єврономерах стимулюватимуть купівлю нових машин, в тому числі з використанням кредитів банків", – пояснює Валерія Малахова.
Статистика підтверджує: великі банки видають близько 200 автокредитів на місяць, що вп’ятеро більше, ніж 2017-го. Інтерес населення до кредитів невипадковий – ці продукти стають доступнішими.
"2018-го тривало зниження ставок за кредитами – 5-8% річних. Це було викликано конкуренцією на ринку споживчого кредитування, появою нових гравців з позабанксектора. Але в грудні була зворотна тенденція: банки, які тримали мінмаржу, підвищили ставки до 10% і вище. Це викликано зростанням ставок за вкладами і ризиків можливого неповернення кредиту", – уточнює Сергій Міщенко.
Банкіри впевнені: обсяги заставного та беззаставного кредитування будуть зростатимуть 2019-го, адже попит не досяг стелі.
"Причиною зміни відсоткової ставки за кредитами може стати вартість залучення ресурсів, в частині зміни ставок за вкладами, облікової ставки НБУ", – вважає Малахова.
Спліт: навіщо МВФ вимагає поділу
Отримавши перший транш за новою програмою МВФ в 12,24 млрд доларів, Україна думає про наступний, адже уряд платитиме за валютними боргами.
"Для отримання траншей доведеться проводити непопулярні, але потрібні реформи. В їх числі – ухвалення закону про "спліт"до виборів президента. Якщо ВР проголосує, регулювання страховиків перейде в НБУ", – зазначає фінаналітик ICU Михайло Демків.
У чому суть питання? У липні 2015 року президент Петро Порошенко подав до ВР законопроект 2413а, але далі 1-го читання він не пройшов.
"Нацкомфінпослуг регулює небанкфінорганізації. Сюди належать страховики. Учасники ринку вважають, що орган не має можливості ефективно контролювати 2000 установ, із них 300 страховиків. А в законопроекті про "спліт" запропоновано розділити повноваження Нацкомфінпослуг між НБУ (перейде нагляд за більшістю компаній) і Комісією з цінних паперів (буде відповідальна за недержпенсфонди, фонди фінбудівництва, фонди операцій з нерухомістю). Регуляторів стане менше, але роль НБУ посилиться", – пояснює Демків.
Загалом ситуація в небанкфінсекторі мало відрізняється від тієї, що була в банках до очищення.
"Окремі страховики працюють недобросовісно, збираючи гроші і зникаючи. Страждають клієнти, адже не можуть отримати компенсації", – роз'яснює він.
Вирішити проблему не може навіть реформа фінсектора, адже на нові стандарти перейшли лише банки:
"Це стосується розкриття власників, вимог до капіталу, виведення шахраїв. А небанкфінустанови нещодавно почали процес".
Тому в МВФ вважають ефективним запуск закону про "спліт".
"Не випадково в меморандумі прописано прийняття документа", – акцентує Демків.
Якщо "спліт" запрацює, страховики побоюються повторення чистки, як в банках.
"Не всі компанії зможуть поліпшити якість роботи, їх кількість може скоротитися. Але в регуляторі запевняють: не "різатимуть по-живому", – говорить Демків.
А що чекає людей?
"Спочатку виплеснеться невдоволення клієнтів, що лопнули компаній, але через кілька років ніша якісно запрацює", – вважає він.
