Про це повідомляється на офіційному сайті NASA.
Астероїд (163899) 2003 SD220 виявили 29 вересня 2003 року в рамках проекту LONEOS (Lowell Observatory Near-Earth-Object Search) і він належить до групи атонів. Його відносять до класу потенційно небезпечних астероїдів, траєкторії яких можуть наближатися до орбіти Землі на відстань менш ніж 7,5 мільйона кілометрів, а його орбіта знаходиться між Землею і Марсом.
Протягом останніх 100 років астероїд вже неодноразово наближався до нашої планети, а рано вранці 22 грудня 2018 року пролетів на мінімальній відстані – 2,9 мільйона кілометрів. Це найближче зближення із Землею за більш ніж 400 років; наступний (ближчий) проліт 2003 SD220 повз нашу планету очікується лише в 2070 році. Астероїд є однією з можливих цілей для майбутніх автоматичних міжпланетних дослідницьких місій.
Астероїд 2003 SD220 пролетів на найближчій відстані від Землі
У період з 15 по 19 грудня астрономи за допомогою 70-метрової антени Комплексу далекого космічного зв'язку Голдстоун, 100-метрового радіотелескопу Грін-Бенк і радіотелескопу обсерваторії Аресібо провели радіолокаційні спостереження 2003 SD220, щоб зрозуміти його форму, побачити деталі поверхні і уточнити параметри орбіти. В результаті їм вдалося отримати зображення астероїда з роздільною здатністю 3,7 метрів на піксель.
На отриманих зображеннях видно, що астероїд має витягнуту форму, схожу на обриси спини гіпопотама, що пливе у воді. Його довжина оцінюється в 1,6 кілометрів, а на його поверхні помітний кряж, висота якого може досягати ста метрів. Астрономи також не виключають наявність на його поверхні груп валунів і кратерів.
Астероїд 2003 SD220 має дивну форму
Астероїд 2003 SD220 має дуже тривалий період обертання навколо власної осі (близько 12 днів), а саме обертання має складний характер і не відбувається відносно найкоротшої головної осі, що нехарактерно для більшості навколоземних астероїдів.
Більше новин, що стосуються подій зі світу технологій, ґаджетів, штучного інтелекту, а також космосу читайте у розділі Техно
