– Добігає кінця 2018 рік. Хотілося б сьогодні поговорити про основні досягнення ПрАТ «Укргідроенерго» за цей рік. Тож перше запитання: яких основних техніко-економічних показників вдалося досягти компанії за результатами роботи у 2018 році?
– 2018 рік був для нас, я вважаю, вдалим. У загальному балансі наш виробіток електроенергії склав більш як 10%, (а саме 10,5% – ред.), вже в першому кварталі нам вдалось збільшити виробіток на 1,5 млрд кВт/год. Цього року чистий дохід "Укргідроенерго" досяг майже 7,9 млрд грн. До бюджету ми сплатили 2,2 млрд грн. Вважаємо, що у плані фінансових показників це був хороший рік для нашої компанії. Що стосується капінвестицій, а це понад 3,5 млрд, вкладених у реконструкцію та модернізацію наших об’єктів, а саме: будівництво Дністровської ГАЕС, реконструкцію гідроагрегатів на Київській ГАЕС, ДніпроГЕС, розбудову наших об'єктів у Кременчуці, Каневі, Каховці. Тобто задіяні були всі проекти, які ми запланували за власний і міжнародний кошт. До кінця року ми закінчимо наші інвестиційні програми майже на 100%.
– 12 грудня НКРЕКП (Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) зменшила тариф Укргідроенерго на 2019 рік на 11%. Що це означає для компанії та як вплине на плани щодо обсягів виробництва електроенергії на 2019 рік?
– Для "Укргідроенерго" це буде від’ємний результат на наступний рік, бо компанія недоотримає майже 1,9 млрд грн. А тариф у нас буде зменшено не на 11%, а майже на 15%. Так, у 2018 році середній тариф у нас був 69 коп., на 2019 рік – це 59 коп. Для нашої компанії це відчутні кошти. І звичайно, не всі проекти, які ми планували на наступний рік, будуть реалізовані. Але ми будемо намагатися, все-таки, скорегувати тариф у наступному році, після першого кварталу, коли побачимо, яка буде приточність і яке водопілля. І сподіваємося, що буде хороший паводок, а отже і більший виробіток. Я думаю, що цей брак фінансів ми все-таки зможемо компенсувати в першому півріччі.
З 1 липня стартує нова модель ринку, і тоді не буде такого тарифоутворення. Все буде залежати від того, наскільки ефективно ми зможемо надати послуги компанії, зокрема і в ціновому аспекті. Тоді ми зможемо заробляти самостійно.
– Як вплине зменшення тарифу на фінансування будівництва Дністровської ГАЕС та реконструкції ГЕС?
– На реконструкцію менше впливає. А на реалізацію Дністровської ГАЕС звичайно, це впливає, бо, згідно з планом, ми мали завершити будівництво четвертого гідроагрегату наприкінці 2019 року. Враховуючи дефіцит фінансування, ми переносимо пуск четвертого агрегату на перше півріччя 2020 року. Сподіваємося скорегувати це в наступному році. І плануємо все-таки пуск у першому півріччі 2020 року.
– Який прогноз стосовно цін на електроенергію на 2019 рік Ви можете дати, як провідний фахівець енергетичного сектора України?
– Якщо взяти перше півріччя, з рішення НКРЕКП, то зріст ОРЦ всього-на-всього на 2 %. Росту тарифоутворення по генерації в цьому році немає. Але беручи до уваги досвід наших сусідів, які входили в нову модель ринку європейських країн (Польща, Словаччина), як правило, спочатку було зростання тарифу. Коли впроваджували нову модель ринку, це все-таки приводило до збільшення тарифу. Через два-три роки цей тариф буде змінюватися і він зможе знижуватися. Це як ринок. Усі хочуть побільше заробити. Коли ринок починає стабілізуватися, ціна вирівнюється сама по собі.
В 2020 році буде трохи інша картина. Я не думаю, що це буде така відчутна величина для населення. Все-таки, на сьогодні, промисловість субсидіює населення. Але ми будемо до цього звикати. Це призводитиме до економії електроенергії. Тому, що якщо сьогодні йде економія газу, то спостерігатиметься зростання споживання електроенергії. Люди переходитимуть від дорогого тарифоутворення на дешеве. Якщо газ подорожчає, намагатимуться переводити котли на електроенергію і буде ще більше споживання. Я думаю, що в другому півріччі споживання електроенергії зросте.
– Розкажіть, як "Укргідроенерго" залучає кошти в розвиток компанії? Куди їх інвестує? Чи достатньо коштів на стабільну роботу й розвиток підприємства?
– У нас є два напрями інвестицій, на які ми намагаємося залучати кошти. Це реконструкція і модернізація наших об'єктів. Тут у нас жодних проблем немає. Були залучені кошти європейських банків. Ми виконали програму закупівель і зекономили 20% коштів – а це 80 млн євро. За ці кошти ми зробимо додаткові закупівлі і, якщо буде залишок грошей, звичайно, ми від них відмовимося, щоб не сплачувати зайві відсотки.
А якщо говорити про реалізацію нових об'єктів, розбудову п'ятого - сьомого агрегатів Дністровської ГАЕС, Канівської ГАЕС і Каховки, звичайно, нам потрібні інвестори. Інвесторів ми шукаємо за трьома критеріями. По-перше, це має бути дешеве фінансування. По-друге, українська складова в реалізації цих проектів має бути максимальною. І по-третє, це, звичайно, якість і терміни впровадження цих проектів. Якщо ці три чинники збігаються, тоді ми починаємо спілкуватися. Ми підписуємо багато меморандумів про співпрацю, але багато хто сходить з цієї дистанції, бо не здатний виконати наші вимоги і відповідати нашим критеріям. Пропозицій багато. І ми, враховуючи той чинник, що нам потрібно до 2026 року максимально виконати зобов'язання щодо розвитку гідроенергетики, майже подвоїти в загальному балансі гідроенергетику, будемо намагатися виконати цю програму дій Уряду.
– Ми торкнулися теми Дністровської ГАЕС. 11 грудня відбулася знакова подія для компанії – розпочався монтаж статора турбіни гідроагрегату №4. Розкажіть докладніше про цей етап будівництва та чому його називають найамбітнішим проектом сучасної України?
– Шахта, де розміщений гідроагрегат, має глибину 90 м. В цю шахту ми монтуємо 3 тисячі тонн обладнання. І основа – те, на що йде монтаж – це статор турбіни. Разом зі спіральною камерою його вага становить 500 тонн. Тобто статор турбіни – це те, на що опиратиметься весь гідроагрегат. Це початок монтажу гідроагрегату. Практично за рік часу ми повинні ці 3 тисячі тонн змонтувати в цій шахті гідроагрегату. Це надважлива й точна робота. А 500 тонн, щоб було зрозуміліше, – це як 10 залізничних навантажених вагонів. У нас є один з найбільших за підйомністю кранів, а це – 840 тонн, за допомогою якого ми виконуємо ці роботи. Турбіна та її статор були виготовлені на заводі "Турбоатом", а генератор і статор – на "Електроважмаш". Обладнання, турбіна й генератор майже всі вже на монтажному майданчику Дністровської ГАЕС. Це великі габарити. Діаметр статора турбіни разом зі спіральною камерою – 25 м. Таке габаритне обладнання ми не можемо доставити з Харкова в Новодністровськ. Тому попереднє складання по кресленнях він проходить на заводі, потім його розбирають, привозять сюди, на станцію. І на монтажному майданчику збирають і монтують. Це високоякісне і високоточне обладнання. Статор генератора ми маємо виставити в межах 5 мм, щоб він по вібродіагностиці проходив за всіма параметрами. І звичайно, має бути високоякісна робота.
Ми вже маємо досвід таких робіт. Перший агрегат був зданий нами у промислову експлуатацію в 2010 році, другий – в 2014, третій – в 2016, наразі четвертий. Тобто, майже кожних три роки ми здаємо новий агрегат і маємо хороший досвід реалізації. Окрім цього, ми їх бачимо в експлуатації вже вісім років.
– Останнім часом у засобах масової інформації поширилося чимало повідомлень про міжнародну співпрацю "Укргідроенерго", зокрема з групою китайських компаній. У результаті чого у мас-медіа з’явилися заяви політиків щодо джерел фінансування будівництва Дністровської ГАЕС. Як ви можете прокоментувати ці заяви?
– Взагалі, часто коментують якісь речі і події, отримуючи інформацію по ним, на жаль, із сумнівних джерел. Коли про компанію говорять політики або депутати, вони мають можливість звернутися чи з депутатським запитом, чи запросити в комітет Верховної Ради, чи на фракцію і поставити ті запитання, які в них є, перед тим як виносити їх на загал. І отримати інформацію від керівництва компанії. Ви говорите про те, що ми хочемо контракт на $500 млн забрати в "Турбоатома", "Електроважмашу" і віддати китайцям? Ця інформація є не зовсім достовірною. Ми домовлялися з китайцями, що це має бути дешеве фінансування – раз, українська складова – два, якісно і вчасно – три. Так само і по цьому проекту. Китай, коли дає пільгові кредити, а ми говоримо про кредити до 4% річних, хоче бути присутнім і на нашому ринку. Тому ми вважаємо, що це має бути на рівних умовах. Вартість всього проекту становить $500 млн, а замовлення "Турбоатома" і "Електроважмашу" – $150 млн. Там ще є електрообладнання, загальнобудівельні роботи. Тож усім, хто заходить на наш ринок, ми пропонуємо створити консорціум з нашими підприємствами. Тому, по-перше, контракт на $500 млн ми нікому не віддали, а, по-друге, частка українських заводів, задіяних у проекті, – це $150 млн. Ми відкриті і прозорі: всі меморандуми, які підписуємо, ми протоколюємо і робимо їх відеозйомку. Отже ми можемо показати всім зацікавленим, яку позицію відстоює компанія на перемовинах.
Щоб реалізувати всі наші проекти, а саме – добудувати Дністер, Канів, Каховку, зробити реконструкцію, нам на сьогодні треба 75 млрд гривень до 2026 року. Це по 10-11 млрд грн на рік. Ми на цей рік маємо лише 1,9 млрд. Таким чином до 2026 року ми нічого не збудуємо. Ось чому нам потрібно знаходити інші джерела фінансування, щоб виконати програму і не навантажувати тариф, не навантажити споживача. Тому ми шукаємо інвесторів, які хочуть мати якусь частку в цьому проекті теж, але ми зможемо взяти кошти на п'ять років. За п'ять років ми побудуємо і потім ці об'єкти самі на себе зароблятимуть, віддаючи за 10 років борг. Якщо три гідроагрегати побудувати на Дністровській ГЕС – це $500 млн, приблизно 15 млрд грн. На Дністрі в нас є уже три агрегати і сьогодні ми знаємо точно, яка економія буде за рахунок Дністра. Це 1,1 млн тонн вугілля і приблизно 300-350 млн метрів кубічних газу на рік. Прорахувавши ціну газу й вугілля – це близько 4-5 млрд грн. Тобто тільки за рахунок економії ми за чотири роки зможемо окупити цю станцію. Ми навіть не говоримо про ефективність і що це потрібно для розвитку альтернативних джерел енергетики. Так, у Дністровській ГЕС, яка зараз будується, 80% – це українська складова. Звичайно, нам доведеться чимось поступитися. За таких умов ми можемо поділитися 50/50. Так, може ми втратимо 30% української складової, але зможемо ввести нові потужності і на них уже заробляти кошти. Так, можна нікому нічого не віддавати, але тоді нічого і не робити.
– Протягом року "Укргідроенерго" підписало низку меморандумів про співпрацю з іноземними компаніями. Розкажіть, будь ласка, про міжнародну співпрацю у 2018 році, який досвід вдалося залучити, зокрема нові технології та обладнання. Які іноземні партнери готові вклади гроші в українську гідроенергетику?
– Ми залучаємо з-за кордону саме електричне обладнання, яке не виготовляють в Україні. Це такі компанії як General Electric, Siemens, Alstom, і Emerson, а також Andritz Hydro, яка проводить реконструкцію на ДніпроГЕСі. Ми підписали меморандуми з китайськими компаніями, зокрема з Huawei, для того, щоб реалізувати 80 МВт альтернативних джерел електроенергії навколо наших водойм. І це ми говоримо лише за "сонце".
– Сьогодні всі енергетичні компанії працюють над підготовкою роботи в новому ринку електроенергії. По-перше, що це за новий ринок?
– За третім енергетичним пакетом ми взяли на себе зобов'язання впроваджувати нову модель ринку в Україні. В цілому світі конкуренція, ринок є найпрозорішим механізмом для споживача. Так, там ми можемо встановлювати різні тарифи, але є ринок з пропозицією і попитом, де люди зможуть собі обирати і генерацію, і постачальника. Тим паче, коли ми увійдемо в єдину європейську енергосистему, а це має бути через п'ять років. Наприклад, в Австрії споживач може купувати енергію в Швейцарії, Норвегії, Німеччині. Він заходить в Інтернет, дивиться пропозицію, ціну і може обрати собі постачальника. Коли людина має право вибору є здорова конкуренція, ринок поставить все на свої місця. Тоді ціна приведеться до попиту. І кожен знатиме, скільки коштує цей кіловат. І кожен сам обиратиме постачальника електроенергії.
– І останнє запитання: чи можна у підсумку назвати 2018 рік вдалим для компанії, з яким настроєм зустрічатимете 2019-й і що побажаєте українцям у Новому році?
– В нас оптимістичне бачення, бо ми розуміємо, що тільки завдяки праці й нашому натиску, який ми будемо демонструвати разом з командою, ми матимемо гарні результати. У 2018 році ми багато зробили для того, щоб 2019-й був для нас успішним. Наступного року, маючи менший дохід, ми будемо сплачувати у бюджет на 200 млн більше. Ми тільки дивідендів 1 млрд грн сплатимо. Отже, ми – державна компанія, яка наповнює скарбницю. І кожен керівник, і компанія мають пишатися тим, що більше сплатили до бюджету, для того, щоб можна було фінансувати і соціальні сфери, і пенсії. Кожен вкладає в цю скарбницю. Розумію, що компанія більше віддає, але це треба робити. 2019 рік буде заполітизований. Я хотів би, щоб у людей було якнайменше потрясінь.
В кінці цього тижня в нас професійне свято – День енергетики. Всім енергетикам хотів би побажати безаварійної роботи, а споживачам – отримувати якісну роботу енергетиків, щоб ми обійшлися без віялових відключень. І я впевнений, що і цей рік ми пройдемо без них. А в разі нової моделі ринку, – ми точно забудемо про віялові відключення. Хочу побажати всім миру, злагоди, добра і гарного новорічного настрою.
Джерело: 5.ua
