Минуло вже майже два тижні після нападу Росії на українські кораблі в Азовському морі. Висловили підтримку Україні і засудили дії агресора практично всі провідні країни світу. Однак на цьому процес "примусу до миру" відверто загальмувався. Нові санкції проти Росії не введені. Будь-які інші дії, спрямовані на вирішення проблеми, не обговорюються – принаймні, в публічній площині. Чому – в цьому спробував розібратися сайт "Сегодня".
Українські ініціативи
Україна докладає значних зусиль на дипломатичному рівні, щоб наші західні союзники якомога швидше зробили подальші і, головне, практичніші кроки. Варіанти пропонуються найрізноманітніші.
У середу, 5 грудня, МЗС України розповсюдив заяву до держав-підписантів Будапештського меморандуму із закликом зібратися на термінові консультації "з метою забезпечення повного дотримання зобов'язань і негайного припинення агресії Росії проти України".
А раніше президент Петро Порошенко закликав країни-члени НАТО збільшити присутність своїх кораблів у Чорному морі як стримуючого фактора для Росії.
"Міжнародне співтовариство і об'єднана Європа повинні посилити тиск на Росію. Нам потрібна сильна, уніфікована, недвозначна реакція щодо агресивної поведінки Росії", – зазначив глава держави.
Однак експерти серйозно сумніваються, що Захід прислухається до закликів України і піде на кроки, які Кремль може розцінити як прямий силовий тиск.
"На те, щоб направити кораблі до Керченської протоки, Захід не піде. Це занадто великий ризик прямого військового зіткнення з Росією. Тому, хотілося б нам цього чи ні, але прямої військової підтримки подібного роду не буде", – зазначає політолог Володимир Фесенко.
Таким чином, на що можна розраховувати Україні на сьогодні – то це на посилення санкцій по відношенню до агресора. Але і тут все не так просто.
Як затверджують санкції в США
Правовою базою санкцій проти Росії в США є укази президента і закони, затверджені Конгресом.
Управління з контролю за іноземними активами, що входить до складу Мінфіну, формує пропозиції щодо включення до санкційних списків тих чи інших осіб, компаній. Після чого міністр фінансів за погодженням з держсекретарем включає ці пропозиції до списків чи ні.
"У США політичне рішення може бути досить оперативно прийнято на рівні президента. І потім вже це питання виконавчої влади щодо розширення списку осіб, проти яких будуть санкції", – зазначила в коментарі "Сегодня" голова Української фундації безпекових студій Юлія Каздобіна.
Стосовно Конгресу, то американські законодавці також мають можливість оперативно реагувати на виклики.
"У США 70% конгресменів і сенаторів – це юристи, – розповів сайту "Сегодня" експерт з питань зовнішньої політики і політики безпеки Майдану закордонних справ Олексій Куропятник. – Вони постійно консультуються з неурядовими організаціями та постійно працюють над новими санкціями, не чекаючи, що ось прямо зараз, негайно вони їх введуть. Розробляють різні варіанти різного ступеня "тяжкості" для Росії. І прораховують, як введення цих санкцій вплине на економіку США. Це постійний, безперервний, перманентний процес.
За словами експерта, маючи вже готові, прораховані варіанти реакції, американська влада може їх в разі потреби без зволікання використовувати.
Як затверджують санкції в ЄС
У інших наших стратегічних партнерів – Євросоюзу – ситуація з прийняттям рішень, можна сказати, прямо протилежна. Для прийняття рішення про введення санкцій необхідно консенсусне рішення всіх країн-членів ЄС.
"У кожному конкретному випадку своя конфігурація прийняття рішень. Основний принцип такий: повинні дати згоду всі країни. Причому, якщо, припустимо, в якійсь країні ЄС парламент цієї країни вирішить, що рішення не відповідає національним інтересам, він дасть вказівку своєму уряду, і уряд виступить проти. І тоді відповідного рішення Євросоюзу не буде", – розповів Олексій Куропятник.
І якраз з консенсусом проблеми. Ще минулого тижня стало відомо, що ключові європейські країни – Німеччина і Франція - не підтримують введення нових санкцій проти Росії. У середу, виступаючи на круглому столі в Києві, посол Німеччини в Україні Ернст Райхель підтвердив цю інформацію.
"Низка країн-членів ЄС, включаючи Німеччину, вважають, що було б контрпродуктивним зараз додавати напруги шляхом накладення нових санкцій, коли напруга і так досягла значного рівня", – зазначив посол.
Коли чекати
На думку експертів, ймовірність того, що США швидше введуть санкції, набагато більше.
"Терміни введення немає сенсу прогнозувати. Це залежить від української дипломатії, як вони проводитимуть переговори, і від доброї волі західних лідерів. Але, наскільки мені відомо, в США вже готовий пакет санкцій, які Трамп може підписати, стосовно нафтогазової сфери. Я не виключаю, що наразі, поки ми з вами розмовляємо, Трамп може підписувати указ. Стосовно Євросоюзу, то я б не робив тут прогнозів. Європейці самі страждають від уже введених ними санкцій, вони зазнають мільярдних збитків. Тому ситуація складна", – зазначив політолог Віталій Бала.
Такої ж думки дотримується і Володимир Фесенко.
"Думаю, Євросоюз, найімовірніше, обмежиться продовженням санкцій, які були введені ще 2014 року. Плюс ще можуть бути персональні санкції проти людей, які причетні до цього інциденту. І все. Більше ніяких практичних заходів або дій вжито не буде", – вважає політолог.
Також, на його думку, триватимуть переговори в рамках нормандського формату, однією з цілей яких буде звільнення захоплених українських моряків.
"Але, на мій погляд, якесь рішення питання звільнення, а скоріше, обміну моряків відбудеться вже після президентських виборів в Україні. Як зрозуміло з риторики Путіна, на жодні "подарунки" для Порошенка він не піде. І якщо вирішить питання з моряками – а я думаю, що вирішить – то після виборів", – сказав політолог.
