Глава МВФ порівняла сучасної світ з Європою напередодні Першої світової, Держдеп жахнувся війні на Донбасі, а колишній посол в США визнав, що якби не Україна, то Кремль б уже претендував на країни Балтії. Ці та інші ключові цитати тижня, що минає - в дайджесті сайту "Сегодня".
Петро Порошенко: Гандзюк не померла, її вбили
6 листопада президент Петро Порошенко заявив про те, що смерть активістки Катерини Гандзюк, яка померла в результаті нападу (на 33-річну жінку вилили літр концентрованої сірчаної кислоти) - це вбивство. Про це глава держави написав на своїй сторінці в Twitter.
"Навряд чи хтось більше президента зацікавлений, щоб злочин було розкрито, розслідування проведено, щоб вбивці, організатори і замовники були притягнуті до відповідальності. Після того, як справа перекваліфікована на вбивство, їм загрожує вища міра покарання", – додав президент під час зустрічі зі студентською та науковою молоддю з нагоди заснування Фонду президента України щодо підтримки освітніх і наукових програм для молоді.
Все про вбивство Гандзюк та хід розслідування цього жорстокого злочину ви можете прочитати в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
Курт Волкер: Війна на Донбасі – найстрашніша війна в Європі з часів балканської кризи
Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України посол Курт Волкер визнав, що війна на Донбасі - наймасштабніший військовий конфлікт, який тільки спалахував на території Європи з часів війни на Балканах в 1991-1995 роках. Про це американський дипломат заявив під час телефонного брифінгу 9 листопада.
"Ситуація, яка завдає шкоди населенню на Сході України, як і раніше жахлива. Це війна, яка йде в Європі. Вона вже привела до величезної кількості смертей з часів війни на Балканах в 90-і роки, і привела до величезної кількості біженців, які з'явилися як результат війни в Європі, ніж будь-коли з часів Другої світової війни. у цьому конфлікті в Україні загинуло вже більше українських військовослужбовців, більше жертв, ніж Америка зазнала за весь час війни в Афганістані. Кажу про це, щоб дати вам уявлення про масштаб бойових дій і про жертви, які несе Україна", - заявив Волкер.
Він нагадав сумну статистику, за якою з липня 2017 року по жовтень 2018 року в результаті конфлікту постраждали 450 цивільних осіб. Тільки в цьому році, на початку жовтня 2018 року, 170 осіб отримали поранення і 42 людини – загинули. В результаті конфлікту було вбито більше 10 000 осіб, з яких 3 000 – цивільні особи. Ще більш 3,4 млн людей терміново потребують допомоги і захисту, надання послуг по всьому спектру, включаючи забезпечення їжею, водою і дахом.
Нагадаємо, що серія збройних міжетнічних конфліктів на території колишньої Югославії в 1991-1995 роках, які призвели до розпаду СФРЮ, стали найбільш кровопролитною війною в Європі після Другої світової. Тільки в Боснії і Герцеговині загинули близько 200 тис. осіб, з них більше 180 тис. – мирні жителі.
Денис Чернишов: Жодна українська в'язниця не відповідає міжнародним стандартам
Реформа пенітенціарної системи стартувала два роки тому, але віз, як то кажуть, і нині там. Як розповів 6 листопада в інтерв'ю "Сегодня" заступник міністра юстиції Денис Чернишов, всі пенітенціарні установи України не відповідають міжнародним стандартам. І хоча деякі в'язниці і СІЗО зараз реконструюють і ремонтують, більшість будівель знаходиться в поганому і дуже поганому стані.
"У різних установах різні умови. Залежить від того, як давно вони були побудовані, які матеріали використовувалися при будівництві і т.д. Але жодна з них не відповідає міжнародним стандартам. Є позитивні зрушення з точки зору того, що в тих установах, які відвідували міжнародні експерти, вони не почули від жодного ув'язненого скарг на фізичний тиск або фізичний вплив, тобто тортури. Є певні позитивні зрушення з точки зору харчування, медичного обслуговування. Так, ми не якось мега стартували і побігли далеко-далеко, але позитивні зрушення все ж є. Але з точки зору будівель – тут мінус", – зазначив Чернишов.
Детальніше про ситуацію в пенітенціарній сфері в Україні та реформах читайте на сайті "Сегодня" в матеріалі "Електронні браслети замість в'язниць і реформа світогляду: інтерв'ю з заступником міністра юстиції".
Джон Гербст: Україна – останній оплот оборони проти російської агресії в Європі
Україна захищає Європу від російської агресії, і якщо її зупинити на Донбасі, то це стримає апетити Кремля по відношенню до балтійських країн. Про це 7 листопада заявив екс-посол США в Україні Джон Хербст під час слухань на засіданні в Постійному комітеті парламенту Канади на тему "Канада і криза в Україні". За його словами, вирішення конфлікту в Україні важливо не тільки для самих українців, а й для Європи.
"Те, що деякі називають кризою в Україні, насправді є кризою, викликаною агресією Кремля. Московська війна в Україні не тільки має критичне значення для Києва, але також є дуже важливою для Заходу, оскільки саме Україна захищає нас від агресії Кремля. Москва не приховує свою дестабілізуючу ціль. Якщо Москва програє на Донбасі, то її пригодницький апетит в Балтиці і де-небудь зникне. Таким чином, збільшення нашої допомоги Україні є розумним способом захисту союзників по НАТО і післявоєнної політики структури, яка забезпечувала процвітання і безпеку протягом останніх 25 років. Найбільшою загрозою Заходу є ревізіоністський Кремль, тому нам варто зробити необхідні кроки для захисту себе і своїх інтересів", - заявив Гербст.
Крістін Лагард: Сьогодні ситуація у світі нагадує ситуацію перед Першою світовою
Глава Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард вважає, що у сучасності багато спільного з періодом перед Першою світовою війною. Таку думку вона висловила в статті, опублікованій на сайті МВФ.
За її словами, обидві епохи ріднить зростання нерівності і нерівномірний розподіл вигоди від технологічного прогресу і глобалізації. Через це перед Першою світовою війною країни стали відмовлятися від співпраці на міжнародній арені і просувати свої окремі інтереси.
На думку Лагард, щоб уникнути повторення історії сторічної давності, міжнародному співтовариству необхідно зміцнити співпрацю між державами в різних сферах взаємодії – "від фінансової інтеграції та фінансово-технологічного сектора до збитків, завданих корупцією і зміни клімату".
