Тоні Белью. Коротка біографія
Народився 30 листопада 1982 року у Ліверпулі.
Зріст 189 сантиметрів.
Робоча рука – права.
Чемпіон світу в першій важкій вазі за версією WBC (2016 – 2017).
Кількість боїв – 33. 30 перемог (20 нокаутом), 2 поразки, 1 нічия.
У дитинстві захоплювався футболом, вболівальник футбольного клубу "Евертон" (Ліверпуль).
Перші кроки у спорті
Першим видом спорту, яким займався Белью, став кікбоксинг. У британця там були чудові показники – 100 перемог у 104 боях. При цьому 68 – дострокова перемога. Але у 20 років вирішив перейти у бокс. Там він за п’ять років провів 47 поєдинків, у 40 з яких здобув перемоги. 32 бої закінчилися нокаутом суперників. І лише у семи зустрічах Белью програв. За цей час тричі став чемпіоном АВА – асоціації боксерів-любителів Англії.
Серед професіоналів Белью дебютував 6 жовтня 2007 року у бою проти співвітчизника Джемі Емблера. Поєдинок закінчився у другому раунді технічним нокаутом. При цьому бій відбувся у напівважкій ваговій категорії (до 79,4 кілограма). Загалом перші дванадцять поєдинків Белью провів у різних вагових категоріях – від напівважкої до першої важкої.
За крок до титулу
Провівши 16 боїв у профі-рингу, Белью отримав право на чемпіонський бій. Його суперником 15 жовтня 2011 року був співвітчизник Нейтен Клеверлі, а бій був за титул чемпіона світу за версією WBO в напівважкій вазі. Клеверлі відстояв титул роздільним рішенням суддів
Наступного чемпіонського поєдинку Белью довелося чекати два роки. За цей час він провів п’ять боїв (чотири перемоги і нічия), де завоював титули чемпіона Великої Британії за версіями BBBofC в напівважкій вазі та вакантний титул чемпіона за версіями WBC International Silver в напівважкій вазі. Також завоював вакантний титул чемпіона за версіями WBC Silver в напівважкій вазі та двічі його захистив.
Друга "чемпіонська" поразка
Єдиний поєдинок, який Белью провів за межами Англії, став бій за титули чемпіона світу за версіями WBC та The Ring в напівважкій вазі проти канадця Адоніса Стівенсона. Він відбувся у Квебеку в Канаді 30 листопада 2013 року.
Белью довелося втрачати вагу перед боєм. І він знову програв чемпіонський бій. На цей раз технічним нокаутом. Після цього вирішив піднятися в першу важку вагу.
Нарешті чемпіон
Та все ж Белью став чемпіоном світу. 29 травня 2016 року британець завоював вакантний титул чемпіона світу за версією WBC в першій важкій вазі, перемігши Ілунга Макабу у третьому раунді. А згодом навіть захистив його у бою проти Бі Джей Флореса.
Втрата чемпіонського титулу, два феєричні бої проти Девіда Хея та пенсія
Вдруге захистити свій чемпіонський титул Белью не випала нагода. Він відмовився від нього, перейшовши у важку вагову категорію. Все заради бою проти колишнього чемпіона світу в першій важкій ваговій категорії за версіями WBA, WBC, The Ring і WBO та у важкій ваговій категорії за версією WBA британця Девіда Хея. При цьому на кону не стояло жодних титулів.
Бій відбувся 4 березня 2017 року та закінчився достроковою перемогою Белью технічним нокаутом в 11 раунді.
За рік – 5 травня 2018 року – відбувся бій-реванш між Белью та Хеєм. Та закінчився він ще раніше, аніж попередній поєдинок. Цього разу у п’ятому раунді технічним нокаутом.
Повернення на ринг заради Усика
Після бою з Хеєм Белью заявив, що йде з професійного боксу. Та вирішив повернутися, коли Олександр Усик викликав його на бій після перемоги у фіналі Всесвітньої боксерської суперсерії над росіянином Муратом Гассієвим. Цього разу на кону будуть стояти титули чемпіонів WBA, WBC, IBF, WBO і The Ring у першій важкій вазі.
Що далі?
Незалежно від результату, Белью планує все-таки піти з професійного боксу. Йому 35 років. Тому бій проти Усика стане для нього останнім на професійному ринзі. Джерело: 24tv.ua
