Медичні дослідження заведено вважати достовірними – реально проведеними та з чесно зафіксованими результатами. Ґрунтуючись на цьому їх вивчають редактори наукових журналів, а після публікації – пацієнти та лікарі.
Однак за словами професора акушерства і гінекології в Monash Health Бена Мола, майже кожне п'яте дослідження – недостовірно, оскільки не відповідає дійсності. Про цю реальну загрозу повідомив у блозі Річард Сміт, колишній редактор популярного медичного видання BMJ (British Medical Journal).
Ця проблема виникла не вчора. Сміт описує досвід професора епідеміології Лондонської школи гігієни та тропічної медицини Яна Робертса, який спонукав його сумніватися в правдивості оглядів. Йдеться про систематичний огляд, що показує, що інфузійний розчин маніт знижує смертність при травмі голови у два рази. Йому вдалося встановити, що використане для звіту дослідження було фейковим і не проводилося.
Згодом Ян Робертс, який очолював на той момент одну з Кокранівських груп, вивчав систематичний огляд, в якому порівнювалися колоїди та кристалоїди. І знову зіткнувся з аналогічною ситуацією. Зараз він з особливим скепсисом ставиться до всіх систематичних оглядів, особливо тих, що засновані на невеликому числі досліджень, що проводилися з невеликим числом учасників.
На цю проблему звертали увагу й інші вчені. Наприклад, анестезіолог Джон Карлайл проаналізував 500+ досліджень, опублікованих в Anesthesia. Він встановив, що в 14% з них містяться неправдиві дані, а в 8% – реальні люди участі не брали.
Багато публікацій подібних випробувань найчастіше проводилися вченими одних і тих же країн – Туреччини, Індії, Японії, Єгипту, Китаю, Ірану, Південної Кореї. Професор Стенфордського університету Джон Іоаннідіс, вивчив дані окремих пацієнтів з випробувань, представлених з цих країн в журналі Anesthesia. Помилкові дані були виявлені від 18% випадків (Японія) і 25% (Південна Корея) до 40, 46, 54, 75 і 100% випадків (Туреччина, Китай, Індія, Іран і Єгипет відповідно).
Критерії довіри та Кокранівська бібліотека
Ендрю Греєм, доцентом медицини Оклендського університету, в співавторстві з іншими вченими був розроблений контрольний список, що включає близько 40 пунктів, який можна використовувати як інструмент для перевірки роботи на шахрайство.
Кокранівська бібліотека розробила нові норми щодо виявлення фейків. Однак Кокранівське співробітництво визнає, що єдина позиція – за якими критеріями можна відсівати дослідження, не узгоджена. Поки немає надійних інструментів, а в разі помилки можна завдати збиток репутації авторам роботи. Однак на іншій чаші ваг знаходиться довіра медичної спільноти, при втраті якої зникне як сенс всієї діяльності, так і дохід.
Глобальне управління – необхідність сучасної науки
Дана проблема вже підіймалася в BMJ більш як п'ять років тому. У своїй статті Робертс писав про те, що світова система охорони здоров'я перебуває в заручниках у ненадійних випробувань. І це повинно змінитися.
Одна з сучасних складнощів полягає в інтернаціональності: випробування проводяться в різних країнах з залученням вчених з різних установ. При цьому немає єдиного органу, який би мав повноваження контролювати якість досліджень і розслідувати випадки шахрайства.
Кому це вигідно і що можна зробити
За словами Робертса, публікація досліджень вигідна всім, окрім пацієнтів, оскільки їх лікування залежить від опублікованих, в тому числі помилкових висновків. І можливо, як каже Річард Сміт, настав момент, коли потрібно змінити ставлення до будь-яких публікацій: спочатку ставитися до них як до ненадійних, до моменту появи доказів зворотного.
Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!
Джерело: obozrevatel.com
