Джерело:
ВВС
Ці трагедії могли статися через банальну легковажність та нехтування ймовірними факторами ризику. Отже, що сталося та що призвело до таких рішень.
Забруднення Землі
Коли наприкінці 1960-х років людство вперше задумало відправити зонди та людей у космос, постало питання забруднення.
По-перше, існувала можливість того, що життя на Землі може випадково забруднити космос. Перед запуском космічний корабель потрібно було стерилізувати та ретельно упакувати. Бо якщо мікроби прокрадуться на борт, це заплутає будь-які спроби виявлення чужорідного життя. І якби там були позаземні організми, їх могли б ненароком вбити земні бактерії або віруси.
Другим занепокоєнням було забруднення Землі. Астронавти, ракети чи зонди могли привезти з собою щось небезпечне для нашої планети, зокрема якісь позаземні організми, що, можливо, спричинили б катастрофічні наслідки.
Під час планування місій "Аполлона-11" на Місяць НАСА запровадила кілька карантинних заходів – астронавти після повернення мали провести 3 тижні в ізоляції. Для цього на кораблі спеціально встановили дорогий карантинний відсік.
Однак, сталося все не так. Коли капсула з астронавтами приземлилася у водах Тихого океану, їм довелося певний час чекати всередині, допоки за ними не припливуть. Занепокоєні про добробут астронавтів чиновники НАСА вирішили відчинити двері та забрати чоловіків. Як тільки капсулу відкрили в морі, повітря зсередини вийшло.
Кран підіймає капсулу "Аполлон-11" на корабель, але астронавти вже були на борту / Фото ВВС
На щастя, місія "Аполлон-11" не привезла на Землю жодного смертоносного життя.
Астронавти таки потрапили на карантин / Фот о ВВС
Ядерне знищення
Трохи раніше науковці та посадові особи уряду США стояли перед черговим переломним моментом, який передбачав невеликий, але потенційно катастрофічний ризик. Перед першим випробуванням атомної зброї в 1945 році вчені з проєкту Манхеттен провели розрахунки, які вказували, що тест може випадково підпалити атмосферу та знищити більшу частину життя на Землі.
Подальші дослідження показали, що це, імовірніше за все, було неможливим, але аж до дня випробовування вчені перевіряли та переглядали свій аналіз.
Місце проведення випробовування атомної зброї / Фото ВВС
Нарешті настав цей день. Коли спалах був довшим і яскравішим, ніж очікувалося, принаймні один із членів команди, який спостерігав за ним, думав, що сталося найгірше. Ним був президент Гарвардського університету, початковий трепет якого швидко перетворився на страх. Побачивши вибух, він вирішив, що став свідком кінця світу.
Перше випробування атомної зброї у США / Фото ВВС
На щастя, все обійшлося, але чи варто було так ризикувати майбутнім усього світу?
