Таким і має бути масовий електромобіль для народу: доступним, практичним і, звісно, дешевим. А різні преміальні штучки, будь ласка, залиште для Tesla з Mercedes`ом.
Цей жвавий у русі і дивний на вигляд транспорт вже близько року катається вулицями Олександрії (Кіровоградська обл.) та шляхами приміських сіл. У гаражі його водія і власника Сергія Мельника це не вже перший електричний транспортний засіб.
Сергій Мельник взявся за побудову електромобіля тоді, коли електровелосипед став йому замалий
Спочатку був велосипед. Сергій, певно, першим в усьому краї придбав комплект для перетворення звичайного “вєліка” на електричний. Колесо з двигуном, акумулятор, контролер і зарядний пристрій – сім років тому знайти такий набір мешканцю української глибинки вартувало певних зусиль.
Тому Сергій як чоловік майстровитий вирішив реалізувати цей скарб по повній – і встановив його відразу на триколісний велосипед. Який, до речі, довелося зробити самому.
Трицикл вийшов вдалим, практичним і надійним. Але три колеса – не чотири. Сергій – послушник у Свято-Покровському монастирі, а від нього до дому – 10 кілометрів, які потрібно долати щодня за будь-якої погоди. Плюс щоденні роз’їзди у справах, за якими на велосипеді, хоч і триколісному, теж не дуже зручно. Тож Сергій взявся за новий проект – вже на чотирьох колесах. Розробка конструкції та власне складання зайняли цілих два роки. Готовий виріб важко було класифікувати за нашими звичними мірками, вийшов такий собі електроролер – з велосипеда та моторолера виріс, а до автомобіля якось не доріс.
Конструкція цієї “електрички” не має запозичень з інших транспортних засібів, вона цілком оригінальна
В основі конструкції – міцна рама, адже розраховано електроролер на трьох осіб, та ще й багажник ззаду чималенький. Ходова частина власної конструкції, з використанням коліс від мопеда. Рульове управління – мотоциклетного типу, з трапецією на верхніх осях.
Коліс чотири, але керування побудовано за мотоциклетним принципом. Для легкої машини таке рішення цілком прийнятне
Каркас кузова набраний з легких металевих профілей, зовнішні панелі – з пластика, дах зроблено з сендвіч-панелі з термоізоляцією. Водійське сидіння запозичено від невідомої іномарки, задній двомісний диванчик зроблено самостійно.
На водійському місці, яке розташовано спереду по центру, є тріп-комп’ютер і екран, який відображає інформацію щодо стану батареї. Транспортний засіб має склоочисник та повний комплект світлотехніки, необхідний для руху дорогами загального користування.
Особливих зручностей електрична саморобка не має, але необхідний мінімум обладнання в наявності
Автор саморобки наголошує, що головне в його дітищі – його електричний привід. Як досвідчений на той час конструктор електротехніки Сергій усвідомлював, наскільки важливо мати на борту “правильний” тяговий акумулятор. І він придбав найкраще з того, що можна було бажати – літій-титанатну батарею, енергомістку, витривалу і довговічну. Від неї живиться електродвигун потужністю 1,5 Вт. В парі із штатним редуктором він розганяв машину до 60 км/год, але конструктор обмежив максималку до 45 км/год заради економії енергії батареї. Сьогодні на одній “заправці” можна проїхати 30 км. У грошовому виразі машина обійшлася власнику близько 65 тис. грн.
Зручний доступ до багажного відсіку – через звичайні двері у задній частині кузова
Заряджається машина від звичайної розетки 220 В, причому виходить, що на 100 км пробігу Сергієві потрібно всього 4,5 кВт. Навіть за найновішими тарифами цифра в гривнях виходить настільки мізерна, що вартість експлуатації такого електромобіля не набагато відрізняється від витрат на утримання велосипеда.
Рекомендація Авто24
Якщо у вас виникне бажання побудувати саморобний електромобіль, зробіть спочатку проект на папері (або у комп’ютері, якщо працюєте у відповідній програмі). Це не менш важливо, ніж вивчення досвіду інших конструкторів, адже ви зможете як мінімум уникнути помилок з компонуванням.
Джерело: auto.24tv.ua
