У 1992 р. метеорит упав у багажник червоного "Шевроле Малібу" в місті Пікскілл, штат Нью-Йорк, США. Власник автомобіля повідомив, що 15-кілограмовий космічний камінь був ще теплим і пах сіркою, коли він його знайшов. Сьогодні, майже 30 років потому, новий аналіз цього метеорита дозволив сформулювати нову гіпотезу про формування астероїдів у ранні роки існування Сонячної системи. Дослідження опубліковано в журналі Geochimica et Cosmochimica Acta.
Що відомо
Цей і ще 17 інших метеоритів, вивчені в ході цієї роботи, показують, що формування астероїдів відбувалося в результаті інтенсивних бомбардувань з подальшим збиттям докупи дрібних фрагментів. Цей результат кидає виклик колишнім уявленням, згідно з якими молода Сонячна система була "тихим і спокійним" місцем.
Для вивчення походження астероїдів дослідники аналізують мінералогічний склад метеоритів. Попередні дослідження показали, що метеорити формувалися в результаті пошарового охолодження матеріалу, при цьому швидкість охолодження приблизно відповідала моделі "спокійної" ранньої Сонячної системи. Однак ці дослідження дозволяли вивчати охолодження астероїдів починаючи з температури всього лише 500 градусів Цельсія.
Метеорит під мікроскопом / Фото Geochimica et Cosmochimica Acta
У своїй роботі вчені змогли вивчити охолодження метеоритів з більш високих температур і виявили, що швидкість охолодження каменю з 900 до 500 градусів Цельсія була приблизно в 1000-1 000 000 разів вище, в порівнянні з охолодженням від температури у 500 градусів Цельсія.
Це вказує на те, що в ранній Сонячній системі формування масивніших астероїдів відбувалося в результаті гравітаційної збірки з дрібних фрагментів, що утворилися при зіткненнях між космічними каменями. Після зіткнення дрібні фрагменти остигали швидко, а потім вони об'єднувалися в більші, пористі об'єкти, і швидкість втрати тепла значно зменшувалася.
