Багажник у автомобіля чималий — 487 літрів. Він неглибокий, має зручну форму для завантаження сумок. Під підлогою - докатка.
Фальш-підлогу можна відчиняти частинами. Це зручно, коли у заповненому багажнику потрібно дістати якусь дрібницю біля запасного колеса. Подібно до багажних відсіків універсалів і кросоверів тут встановлено розетку на 12 вольт. Є різноманітні гачки й петлі до кріплення вантажу, як в універсалів та позашляховиків.
Для збільшення об'єму багажного відсіку можна скласти спинки задніх сидінь. Підлога стає практично рівною.
Оглядаємо салон
На задньому сидіння просторіше, ніж у цій моделі попередньої генерації. Відчуття простору вдалося досягнути завдяки зменшенню товщини спинок передніх крісел.
Троє дорослих зростом до 190 сантиметрів сяде без дискомфорту. Хоча мені б хотілося стелю вище і нищий рівень поздовжнього тунелю кузова. Практичним рішенням є обшивка із зовнішнього боку передніх сидінь прогумованим матеріалом і розміщення сіток для дрібних речей.
Автор: Володимир Мукан
Для задніх пасажирів передбачили персональні ліхтарі із сенсорними вимикачами над дверима, окремі дефлектори повітря, USB-порти, підлокітник із підстаканниками. Загалом у далекій дорозі тут зручно.
За кермом
По кожній деталі видно, що це преміальний клас. Елементи керування віддають металевим холодом, пластик торпеди м'який, є деталі із деревяними вставками і шкірою. Наприклад, вздовж торпеди, карт дверей є вставка із натурального дуба. Сидіння, кермо, руків'я коробки передач і підлокітники обшиті шкірою. По периметру всього салону приємна світлодіодна підсвітка.
Автор: Володимир Мукан
У той же час відчувається, що це сучасний і технологічний автомобіль. Він не має жодного стрілочного приладу, мінімум традиційних перемикачів і незвичні форми звичних важелів. Водійське місце організовано так, що водій наче зливається із автомобілем. Цьому сприяють обійми сидінь і чітке розділення простору водія і пасажира цією частиною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як їде найдоступніший німецький седан Opel Astra
Кермо в машини восьмикутне і маленьке, мов у спортивних моделях. На практиці таким користуватися зручно. Через нижній зріз легше виходити із автомобіля. Через ці плавні кути тактильно завжди є відчуття на скільки воно повернуте. Блок круїз-контролю традиційно для французьких машин винесений на окрему панель біля лівого підкермового перемикача.
Важіть коробки передач більше нагадує маніпулятор чи джойстик із вбудованими кнопками і світлодіодами. Він невеликий, має три кнопки і світлодіодну індикацію.
Торпеда виконана із м'якого пластика. По центру – великий дисплей мультимедійної системи. Під ним, подібно до клавіш на фортепіано, розмістили кнопки керування системою. На практиці це виявилося ще й зручно. Під ними лінія із сенсорним блоком кнопок. Внизу під панеллю, на якій встановлений важіль коробки передач, - бездротова зарядка для мобільного телефона. Біля неї – два порти USB. Це не найкраще розміщення для них. Туди незручно вставляти флешку чи кабель телефона під час руху.
Передні сидіння можуть робити 8-зонний масаж. Подібні опції мають небагато брендів. Серед них "Мерседес-Бенц" і "Сітроен". Причому функція масажу працює по всій спині і з різною інтенсивністю.
Їдемо
Тисну кнопку запуску двигуна на панелі біля важеля коробки передач – і поинає світитися панель приладів, відчувається легкий гул двигуна. Притаманного дизелю торохтіння і вібрацій немає.
Не зважаючи на низьку посадку, огляд із водійського місця хороший. Концепція цієї високої панелі називається "ай-кокпіт". Якщо інші виробники роблять проекційні дисплеї на скло, аби краще зчитувати показники, то в "Пежо" вирішили просто підняти панель вище.
Під час заднього ходу бічні дзеркала опускаються, вмикається камера заднього ходу із направляючими лініями, що рухаються залежно від повороту керма. Після півметрового проїзду зі стоянки випробовую автономну систему автомобіля – тисну кнопку на важелі коробки передач, здійснюю ряд маніпуляцій і машина сама крутить кермо й виїжджає із парковки. Не зачіпає жодну із чотирьох автівок навколо.
Переходжу в режим "драйв" і рушаю вперед. Машина набирає оберти двигун швидко. 8-ступенева коробка працює чітко. Машина за відчуттями збита, керування гостре. З перших хвилин за кермом хочеться швидко.
Можна змінювати режими водіння - "Еко", "Спорт", "Комфорт", "Нормальний". Ці налаштування змінюють момент перемикання передач та чутливість керма. Звісно, що найбільшу динаміку машини й гостроту керування можна відчути в спортивному режимі. Проте навіть у нормальному режимі авто їде жваво.
Підвіска середньої жорсткості. При цьому вона непогано налаштована - прекрасно поглинає дрібні вибоїни, яких найбільше. На рівних відрізках траси автомобіль добре тримає дорогу. А на високій швидкості, ніби притискається до асфальту, під час маневрів машина повністю прогнозованою. В круті повороти вдається входити із мінімальними кренами.
Гальма машини чутливі. Машину можна швидко зупинити навіть на високій швидкості. Крейсерська швидкість "Пежо" - 150-170 км/год. Не чутно великих аеродинаміних шумів, посиленого звуку двигуна чи погіршення керованості. Авто долає відстань на такій відмітці спідометра без напруження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тягне 3,5 тонни і має повний привід - як їде новий Nissan Navara
Світлодіодні фари добре освітлюють простір вночі. Цікаво, що вони посилюють промінь світла у той бік, в який водій повертає кермо, самі перемикаються із ближнього на дальній і навпаки під час руху міжміськими трасами. Приємно вразила система нічного бачення, що працює подібно до військових теплові зорів – коли електроніка виявляє людину неподалік дороги, то одразу виводить її зображення на екран панелі приладів, у салоні звучить гучний сигнал. Завдяки цьому можна помітити пішоходів у темному одязі на узбіччі чи велосипедистів.
Щодо витрати палива, то на трасі при швидкості 80-100 км/год можна вийти на показник 4,4-5 літрів, у міському режимі з тягнучками — на 6,4-7 літрів дизпалива.
× Джерело: Gazeta.ua
