Загартовані боями на фронті, вони продовжують боротися вдома з отриманими травмами і хворобами. Відновлюються фізично і демонструють силу волі та міць духу. Це ветерани, які увійшли до двадцятки "Нескорених". Серед них колишній боєць Родіон Сітдіков.
Родіон повільно натягує тятиву, цілиться і випускає стрілу. Саме в цьому виді спорту він представлятиме Україну на змаганнях у Гаазі. За одне тренування він робить понад сотню таких пострілів.
"Змагання серйозні, тому 120-150 пострілів за тренування. Це з урахуванням розминок, з урахуванням пристрілювальних і вже робота на дистанціях. Йому потрібно вміти витримати 60 залікових пострілів", – каже тренер Родіона Дмитро Львовський.
З другої спроби Родіон таки потрапив у склад збірної "Ігор Нескорених". Контузії, головний біль, який не припинявся, і як наслідок – пухлини в голові та онкологія. Саме з такими діагнозами ветеран прийшов на відбір до команди. Спокійне життя Родіона змінилося під час Майдану.
"Був нічним майданником зі своїми друзями-киянами, ми не перебували в якихось сотнях. Ми приїжджали завжди на ніч і брали участь в усіх цих активних фазах", – згадує Родіон.
З початком бойових дій на сході Родіон вирішив йти на фронт. Доки у військкоматі шукали його справу, чоловік не всидів удома і записався до Четвертого добровольчого батальйону Національної гвардії.
Підрозділ Родіона тримав оборону на Луганщині. Спочатку Попасна, потім Кримське. Дружина ветерана постійно була на зв’язку з чоловіком і у мирному Києві шукала та відправляла все необхідне для нього.
"Ми жили тим, що там подзвонить, що не подзвонить, тому що там зв'язку весь час не було. Я ходила весь час з тим телефоном, взагалі не розлучалась ні вдень, ні вночі. А раптом подзвонить, а я не почую? На ті пару секунд скаже, як у них там", – розповідає дружина Людмила.
Під час гарячої фази оборони Кримського "Гради" російсько-окупаційних військ працювали без упину. Ветеран пригадує, у той час кожен дістав по кілька контузій, однак отримати професійну медичну допомогу часу не було. Після року служби Родіон почав непритомніти від отриманих контузій. За станом здоров'я Родіона комісували з війська.
"Його коли комісували, то оце він тут сидів і розказував, що я буду вертатись назад. Я потрібен там, там мої побратими, там мої товариші. І він уже комісований, а він усе одно добивався, щоб його ще назад повернули", – згадує дружина Родіона Людмила.
Ветерану важко було повертатись у мирне життя. Крім невтішних діагнозів, Родіона турбував сильний головний біль, безсоння та панічні атаки. Навіть звичайний похід у супермаркет вже ставав маленькою перемогою. Опорою і найбільшою мотивацією на реабілітацію стала дружина.
"Там гострота життя інша, там тонус, ти постійно в тонусі знаходишся. Інакше це справа життя і смерті. І коли ти повертаєшся, ти ніби ти потрапляєш у вакуум", – каже Родіон.
Та тільки Родіон почав потрохи звикати до нормального ритму життя, лікарі приголомшили новим діагнозом – рак нирки.
Вона з ним говорила лише про одне – про боротьбу з недугою. Шукала всі можливі способи лікування. А щоб допомогти чоловіку, потай заповнила заявку на відбір до збірної "Ігор Нескорених".
І хоч тренування перед відбором до збірної для Родіона були надскладними, бо розпочалися одразу ж після операції, втім, саме вони і давали йому наснагу боротися далі.
Для ветерана збірна стала другою родиною, у якій всі близькі за духом.
"Ампутувати можна руку, ногу. Ось ампутують у них всі руки і всі ноги, але в них честь не ампутуєш, у них гідність. У них сила волі така, що її не ампутуєш. Він буде вгризатися, він буде лізти, повзти зубами", – переконаний Родіон.
Родіон називає дружину своїм янголом-охоронцем. Каже, тепер разом з нею тримають передову у своєму світі нескорених.
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, "5 канал"
Дивіться фотогалерею за темою:
Обличчя українських нескорених: відкриття фіналу відбору на Invictus Games-2020 у фото
