Дизайн вже давно став одним з двох-трьох визначальних факторів при виборі автомобіля. Один з напрямків стайлінгу – машини з "мультиплікаційною" зовнішністю. Звідки вони беруться?
Крім автомобілів зі "стандартною" зовнішністю, у каталогах багатьох компаній з'являються час від часу “несерйозні” моделі.
Для багатьох категорій автовласників зовнішність машини є ключовим фактором вибору при покупці.
Ми перебрали близько двох десятків подібних машин і зрозуміли, що далеко не завжди вони створювалися саме такими з маркетингових міркувань. У деяких випадках “мімішна” зовнішність автомобілів минулих років була створена з технічних причин – через особливості компонування і технології виробництва кузова.
Daihatsu Copen (2002—2012 рр.)
В основі цієї милашки – нудний kei-car Daihatsu Mira, але варіант з цікавим кузовом родстер відкрив для моделі нову аудиторію та ринки збуту за межами Японії. Дах, що складається – металевий і поміщається в багажнику та не залишає там більше місця.
Незвичайна на вигляд машина не була єдиною в такому роді в Японії, але виявилася насправді унікальною за технологією виробництва. Навісні деталі її кузова – крила, капот і кришку багажника – отримували не звичним штампуванням, а за технологією Hummer Hemming. Це не що інше, як вистукування з листа металу на болванках-пуансонах, причому робочим органом (молотком) стукав не майстер-бляхар, а відповідним чином запрограмований робот. Японці, що сказати!
“Київ” КМЗ-1 (1959 р.)
Ця вантажівка для перевезення 600 кг вантажу конструкції Київського мотоциклетного заводу не випускалася серійно. В основі машини лежали перевірені у виробництві агрегати важких мотоциклів.
Двоциліндровий мотор-опозитник об'ємом 0,750 л і потужністю 26 к.с був захований під вантажною платформою (склопластиковою!), тому кабіна вийшла хоч і компактною, але зручною для водія. Грошей на організацію серійного випуску вантажівки мотоциклобудівники не вибили. Тому потреби величезної країни в перевезеннях дрібних партій вантажу задовольняли за рахунок триколісних моторолерів і важких "Дніпрів" з вантажним коробом замість коляски.
Fiat 600 Multipla (1956 – 1965 рр.)
Один з перших в світі мікровенів народився через прагнення Fiat 600 зробити більш містким. Вийшло настільки вдало, що 3,5-метрова машинка могла вміщати в себе до 6 пасажирів і гору багажу.
Салон з сидіннями, що трансформуються, міг мати до трьох рядів, випускалася спеціальна версія таксі і два вантажопасажирських варіанти. Агрегатна база використовувалася від задньомоторного 4-місного Fiat 600, який через зовнішню схожість часто вважають прототипом нашого горбатого "Запорожця". "Мультипла" першої генерации (1956 – 1965 рр.) була масовою моделлю – випущено майже 262 тис. примірників.
Між тим, через три десятки років італійці повернулися до назви й до концепції компактвена з мультиплікаційною зовнішністю. Fiat Multipla другого покоління (1998 – 2010 рр.) відрізнявся трьома сидіннями в першому ряду – він був 6-місним. Цікаво, що через шість років випуску машині поміняли передок, який став більш звичним.
Renault Twingo (1993 – 2012 рр.)
Придумати щось оригінальне в європейському А-класі надзвичайно складно. Мінімальні габарити (у прагненні посадити в них чотири людини і хоча б позначити багажник) диктують однотипну коробчатість форм. Але французи змогли, причому весела харизма була запрограмована не лише в зовнішності, але й в імені: "Твінго" склали зі слів твіст, свінг і танго.
Машинка вийшла не тільки завзятою, але й практичною: ціна була мінімальною, 1,2-літровий моторчик (55 – 75 л. с.) – економічним, салон – широким, а задній диван рухався вперед-назад на користь багажника або салону. Одним словом, на трьох заводах зібрали 2,5 млн "Твінго", і не останню роль в його популярності по всьому світу зіграла зовнішність.
Austin Healey Sprite (1958 – 1961 рр.)
Чому класичний англійський родстер вийшов схожим на персонажів дитячих мультфільмів, сьогодні можна сказати точно. Найвиразніший елемент його дизайну – фари – взагалі-то повинні були ховатися в капот. Але ідею до розуму не довели і фари жорстко закріпили в робочому положенні.
Зазвичай автомобілі подібного класу намагаються позиціонувати як спортивний снаряд для благородних розваг аристократів, але Sprite заявляли як доступну модель для масового покупця. Власне, так воно і вийшло – одних тільки "Спрайтів" першого покоління зробили майже 49 тисяч. Окрім успіхів на ринку, машина добре показала себе в якості спортивної – і в ралі, і кільцевих гонках, в тому числі і на витривалість. Як бачимо, “няшна” зовнішність на швидкість не впливає – і власне, це можна сказати про всіх учасників нашої добірки.
Джерело: auto.24tv.ua
