Венеціанська комісія окремо підтримала мету закону щодо надання переваги українській мові перед російською та наголосила, що українська держава має підстави для рішень у цьому напрямку. Про це повідомляє "Європейська правда", посилаючись на висновок, ухвалений у п'ятницю комісією.
Однак закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", згідно з висновком, не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин. Це основний висновок нової думки, затвердженої у п’ятницю Венеціанською комісією, повідомляє прес-служба Ради Європи.
"Владі пропонується переглянути Закон про державну мову та підготувати Закон про меншини у співпраці з усіма зацікавленими сторонами, особливо з представниками національних меншин та корінних народів. Зокрема, Венеційська комісія рекомендує переглянути положення Закону, що передбачають розрізнене ставлення до мов корінних народів, мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, та мов національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС. Будь-яка різниця у поводженні з цими мовами повинна базуватися на об’єктивному та логічному обґрунтуванні, чого наразі не відбувається", – зазначають у Венеціанській комісії.
Захищаючи та підтримуючи окремі положення чинного закону, Венеціанська комісія водночас бачить проблему в інших його положеннях. Зокрема, вона рекомендує прибрати норми, які запроваджують відмінність у правах трьох груп мов, відмінних від української – мов корінних народів, офіційних мов ЄС та інших мов. У цій критиці, по суті, "Венеціанка" стала на захист російської мови, яка за законодавством отримує найменше прав.
"Європейська правда" зазначає, що рекомендації комісії не мають юридично зобов’язуючого характеру, однак держава, щодо законодавства якої ВК має істотні претензії, зазвичай стикається із міжнародним тиском щодо їх виконання.
Нагадаємо, наприкінці жовтня Венеціанська комісія відправляла в Україну делегацію, аби перевірити "мовний закон".
25 квітня народні депутати ухвалили закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". 15 травня його підписав президент Петро Порошенко. Окрім Росії, яка традиційно заявляє про так звані утиски російськомовних, проти нового документа виступила, зокрема, й Угорщина, у мовному законі там бачать дискримінацію угорської меншини.
Джерело: 5.ua
