Світова економіка повільно сповзає в кризу і першим під удар потрапив виробничий сектор. На відміну від ситуації 10–річної давнини, коли кризу спровокувала катастрофа на американському фінансовому ринку, сьогодні головною причиною виступають світові торговельні війни. І тісно інтегровані в глобальний ринок українські металургійні компанії вже працюють в кризових умовах. Про таке пише видання "Мінпром".
Повторення Великої депресії
Про небезпеку швидкого настання чергової світової економічної кризи в МВФ попереджали ще минулого року. Тоді заступник глави Фонду Девід Ліптон заявляв, що стійкий торговий конфлікт між США і Китаєм, швидше за все, викличе "далекосяжні і довгострокові наслідки" для світової економіки і найсильніше криза вдарить по країнах, які займаються продажем сировини, пише видання.
Зазначається, що нині світова економіка повільно сповзає в кризу. Де–факто у світі знову повторюється, правда, в більш згладжено, ситуація 30–х років ХХ ст., коли американський уряд підвищив мита на імпортовані товари, маючи намір захистити свій внутрішній ринок. Про можливі згубні наслідки цього кроку заявляли американські економісти і бізнесмени. Та закон підписали, торговельні партнери США закрилися митами від американського імпорту і різке падіння товарообігу штовхнуло економіку у Велику депресію.
Почата в 2018 році торгова війна з Китаєм, введення 25%-вих мит на імпорт сталі і 10% мита на імпорт алюмінію запустили протекціоністські процеси по всьому світу. Так, Євросоюз для захисту свого ринку ввів квоти на металургійну продукцію. Звели торговельні бар'єри і країни Митного союзу, Азії, Близького Сходу та Північної Африки. Крім того, негативний вплив на стан економіки надають Brexit, заворушення в Гонконгу, турецьке вторгнення в Сирію і загострення ситуації в Перській затоці, йдеться у статті.
Це призвело до сповільнення економічної активності у світі. В останньому огляді World Economic Outlook МВФ знизив прогноз світового розвитку економіки до найнижчого з 2008 року рівня. Як заявила новий керівник Фонду Крісталіна Георгієва, зараз світова економіка переживає фазу "одночасного уповільнення" темпів розвитку. Причому аналітики МВФ очікують сповільнення показників економічного зростання в 90% країн світу.
Під прицілом – виробництво
Зазначається, що виробництво виявилося найуразливішим сектором світових економік. Про зниження виробничої активності в країнах ЄС свідчить падіння споживання сталі. За даними Eurofer, після зниження споживання на рівні 1,6% за підсумками І кварталу в ІІ–му спад прискорився до 7,7%. За прогнозами Eurofer, спад продовжиться до кінця року, без відновлення до ІІ кварталу 2020 року.
"Нинішній спад виробничого сектора в ЄС навряд чи скоро сягне дна", – заявив гендиректор асоціації Аксель Еггерт.
Згідно з вказаними даними, зниження споживання сталі спричинило спад цін на металургійну продукцію. З квітня по жовтень холоднокатані і гарячекатані рулони подешевшали на 23-27%, сляби – на 21%, товстий лист – на 11%. В цілому за останні 1,5 року ціни на деякі види металопродукції впали більш ніж на 30–40%.
Це відбилося у фінансовій звітності металургійних компаній на всіх континентах. Більшість із них за результатами ІІІ кварталу повідомили про падіння прибутку. Наприклад, у російській НЛМК вона скоротилася на 47%, у американської Nucor – на 59%, у фінської Outokumpu – на 65%, у індійської JSW Steel – майже на 80%, а в американської AK Steel – навіть на 96%. За останніми даними Мінпромисловості КНР, консолідований прибуток металургійних підприємств Китаю, які багато років збільшували обсяги виробництва, за січень–серпень скоротився на 25%.
Деякі компанії за підсумками ІІІ кварталу пішли в мінус. Як відомо, американська US Steel повідомила про чисті збитки 84 млн дол. А найбільший у світі сталевий виробник ArcelorMittal в ІІІ кварталі отримав чистий збиток 539 млн дол. у порівнянні з чистим прибутком 899 млн дол. за той же період за рік до того.
Повідомляється, зо зіткнувшись із різким падінням цін і попиту на продукцію, металургійні компанії вже знижують обсяги виробництва і скорочують співробітників. Німецька Thyssenkrupp анонсувала звільнення 6 тис. співробітників із 1 січня 2020 року, південноафриканський підрозділ ArcelorMittal скоротить 2 тис. осіб. Найбільший світовий виробник сталі зупиняє роботу аглофабрики, доменного і конвертерного цехів на металургійному комбінаті в Кракові. Шведська SSAB улітку зупинила роботу доменної печі на заводі Oxelosund, а днями – ще одну на своєму фінському заводі Raahe. Також про зупинку доменного виробництва на заводі в Трієсті повідомила італійська компанія Arvedi.
Статистика Worldsteel зафіксувала спад за підсумками світового виробництва сталі, 38 із 64 країн–виробників сталі знизили обсяги виробництва. Дехто з виробників металургійної продукції вже не вписався в ринок. У жовтні про банкрутство оголосив найбільший в Африці виробник сталевих труб – південноафриканська компанія Robor. Причинами краху фірми з 90–річною історією стала втрата американського ринку після введення сталевих мит Трампа і наплив дешевого китайського імпорту.
Українська металургія в лещатах кризи
Як повідомляється, залежна від експорту українська металургія (за інформацією ТОВ "ЕТР–Спектр", за 9 місяців 2019 року на зовнішніх ринках реалізовано 82,8% виробленої в Україні металопродукції) не вибивається із загальносвітового тренду. У жовтні та вересні виплавка сталі в країні падала на 10%. Переважно це відбулося через припинення частини виробничих потужностей на Дніпровському металургійному комбінаті та Дніпровському металургійному заводі. Свій внесок у зниження національної виплавки зробила і Курахівська "Електросталь", яка зупинилася у вересні.
На ДМЗ, який входить до групи DHC Steel Олександра Ярославського, після зупинки частини потужностей повідомили про намір інвестувати 300 млн дол. у модернізацію виробництва. Але для початку на підприємстві необхідно провести "дослідницьку та ремонтні роботи, які передбачають зупинку частини цехів", йдеться у статті. У той же час, у ДМК і в Курахівській "Електросталі" завили, що зупинка викликана несприятливою ситуацією на ринках металопродукції.
Як зазначається, не всі представники нової української влади усвідомлюють роль, яку відіграє гірничо-металургійний комплекс у вітчизняній економіці. Сьогодні в ГМК і суміжних галузях працюють 350 тис. осіб, щорічно металурги заводять в країну близько 10 млрд дол. валютної виручки, тобто від їхньої стабільної роботи безпосередньо залежить курс національної валюти.
Проте останнім часом. як відомо, влада озвучувала відразу кілька ініціатив, прийняття хоча б однієї з яких здатне остаточно зіштовхнути вітчизняний ГМК в кризу. По-перше, це законопроєкт 1210, який економісти і експерти ринку називають "токсичним" і "одіозним". Документ передбачає різке підвищення рентних ставок на видобуток руди в Україні, що призведе до неминучого обвалу залізорудного експорту, в першу чергу, на далекі ринки в разі зниження цін на ЗРС. Ціни знижуватися будуть – днями аналітик Citi на конференції з залізної біржі Лондонської біржі металів у Лондоні заявила про прийдешнє падіння цін на руду до 60 дол. / тонну. З аналогічним прогнозом раніше виступив і уряд Австралії, де уважно стежать за цінами, оскільки руда становить значну частку експорту цієї країни.
За оцінками експертів, у разі ухвалення законопроєкту 1210 Україна може втратити кожне третє робоче місце в ГМК, а український держбюджет при цьому – мільярди гривень. За законопроєктом, голос галузі був принаймні почутий – у Міністерстві економіки доручили доопрацювати скандальний документ. Але тільки-но притихли пристрасті за 1210, на порядок денний вийшла ще одна убивча ініціатива.
Новостворене ТОВ "Оператор ГТС України", дочірнє товариство "Укртрансгазу", запропонувало підняти тарифи на транспортування газу в 4 рази. З 1 січня 2020 року для внутрішніх точок входу в 3,5 рази (з 91,87 до 320,77 грн. / тис. куб. м), для внутрішніх точок виходу – в 4,7 рази (з 157,19 до 735 , 36 грн. / тис. куб. м). Аргументація газівників не надто оригінальна – їм потрібно отримати в 2020 році 34 млрд грн. прибутку, в тому числі 5,8 млрд грн. недоотриманого прибутку за минулі роки. В результаті під цю цифру просто підігнали необхідний відсоток підвищення тарифу.
За оцінками галузевої асоціації "Укрметалургпром", підвищення тарифів на транспортування газу обійдеться підприємствам ГМК у 3 млрд грн. додаткових платежів, що сьогодні вкрай негативно вплине на галузь. Для хіміків, які використовують газ як сировину, підвищення тарифів призведе до негайної зупинки виробництва. Таким чином, не зрозуміло, як у наступному році чиновники рапортуватимуть про успіхи агросектору, якщо країна залишиться без добрив?
Очевидно, ініціатива про підвищення тарифів на транспортування газу проштовхується похапцем, без аналізу її впливу на стан вітчизняної економіки, вважають автори статті.
Днями група депутатів із президентської фракції "Слуга народу" внесла в Раду законопроєкт 2367, яким пропонується в 4 рази підвищити ставку екоподатку в Україні. При цьому раніше не раз говорилося, що кошти, зібрані в якості екоподатку, витрачаються неефективно – на реальні екологічні заходи йде всього близько 25% від суми, яка надходить.
Таким чином, поданий під прикриттям турботи про екологію законопроєкт має на меті просто зібрати до держбюджету додатково 14 млрд грн., вважають фахівці.
Наголошується, що українська металургія вже працює в кризових умовах. Доводиться оптимізувати виробничі процеси, скорочувати витрати, боротися за кожен долар собівартості, а деяким навіть припиняти виробництво. Металурги розуміють реальний стан у галузі і роблять усе для того, щоб пережити цю кризу, але чи розуміє держава?
Джерело: 5.ua
