З чотирма воїнами 36-ї бригади морської піхоти – старшим матросом Олександром Шарком, матросами Владиславом Раком і Василем Курдовим та солдатом Сергієм Шандрою, які загинули 6 серпня поблизу Павлополя внаслідок підступного ворожого обстрілу, – сьогодні попрощалися на Чернігівщині, Вінниччині та Миколаївщині. Найстаршому серед загиблих було 30, наймолодшому – 20. Як вшановували пам'ять героїв – у наступному сюжеті.
Чернігівська область
Перед собором Різдва Богородиці в Козельці, що на Чернігівщині, велелюдно. Містяни зібралися, аби попрощатись з першим у їхньому місті загиблим воїном – матросом Владиславом Раком. Йому був 21 рік. Серед більш ніж сотні людей і вчителька Владислава.
"Він був дуже скромний, дуже скромний і дуже тихий, працьовитий. У труді і в допомозі він взагалі був завжди перший", – згадує Лариса Бондаренко.
Друг дитинства загиблого Владислава Віктор теж військовий. Каже, разом з Владом 2017-му, коли обом виповнилось 18, вирішили підписати контракт зі Збройними силами. Разом пройшли вишкіл. Обоє пішли у морпіхи. Згодом розійшлись по різних підрозділах, але продовжували товаришувати.
Владислав загинув 6 серпня поблизу Павлополя. А з ним і троє його побратимів. Бійці саме виконували інженерні роботи – укріплювали позиції. Попри домовленості про перемир'я, російсько-окупаційні війська з ручного протитанкового гранатомету випустили міну 82-го калібру. Всі четверо армійців отримали травми, несумісні з життям. Один із загиблих побратимів Влада його земляк – Олександр Шарко.
"Прослужили 2 роки разом в одному взводі. Можу сказати про нього, що найкращий був, один з найкращих. Важко так, ніхто не очікував", – зізнається військовослужбовець "Флеш".
Владислав Рак та Олександр Шарко – з Козелецького району Чернігівщини. Товаришували і були в одному гранатометному розрахунку. 30-річний Олександр мав дві вищі освіти і престижну роботу в столиці. Утім удома не всидів, пішов на фронт.
"Дуже розумний був. Пам'ятаю, коли в нас марш був, усі бігли, стільки кілометрів пройшли, усі були замучені. А він про квантову фізику розказував. Всі сміялися, підіймався дух. Я не знаю, дуже важка втрата", – згадує "Флеш".
Вінницька область
На Вінниччині попрощалися з 24-річним морпіхом Сергієм Шандрою. До призову в Збройні сили він працював механізатором у місцевому фермерському господарстві. А у 2018-му, після строкової служби, підписав контракт із ЗСУ.
"Це велика втрата, на 5-му році війни ми досі ховаємо молодих хлопців, які захищають нас, державу, наших дітей, батьків, матерів. Дуже сподіваємося, що скоро все це закінчиться і в нас над головою буде тільки мирне небо, перемога буде за нами і Україна буде вільна і незалежна", – зі сльозами каже секретар ГО "Спілка учасників АТО Хмільник" Надія Сівоха.
Миколаївська область
З морським піхотинцем Василем Курдовим прощалися на Миколаївщині. Він був наймолодшим з усіх загиблих, цього року йому виповнилося лише 20 років. Дядько загиблого Василя, теж воював. Каже, попереджав племінника, що війна – річ жорстока. Утім, молодого морпіха це не зупинило.
"У мене два сина пішли в цю частину. І він побажав з ними разом теж служити. Я дізнався від синів, що його більше немає. Він завжди був першим. В усіх рядах був першим. Що скаже командир – все він виконував успішно", – розказує Сергій Гончаров, дядько Василя Курдова.
Від початку оголошеного перемир'я на Донбасі загинули вже шість українських військовослужбовців. Ще дев'ять зазнали поранень.
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, "5 канал"
Джерело: 5.ua
