Верховна Рада ухвалила новий Виборчий кодекс. Він скасовує мажоритарку і запроваджує відкриті списки. Але тільки з 2023 року. Тепер документ має підписати президент. Як спікер збирав по залу голоси на новий кодекс і чи охоче тиснули кнопки мажоритарники – в сюжеті.
Фінальна крапка у роботі Верховної Ради VIII скликання. Скасувати мажоритарку народні обранці обіцяли ще 2014-го, але до голосування дійшло лише на передостанньому пленарному засіданні.
Зранку четверга реєструються 280 депутатів. За тиждень до виборів – це аномально багато. Понад місяць у майже порожній залі розглядали понад 4,5 тис. правок до Виборчого кодексу. У четвер – необхідно переголосувати кілька сотень найважливіших, пакетом.
Депутати є, а голосів "за" – бракує. Перед n-ою невдалою спробою спікер, який є одним із співавторів Виборчого Кодексу, уже апелює до совісті депутатів: "На брифінгах усі – "за". У програмах усіх партій – всі "за". В коаліційній угоді – було "за". А зараз – підло ви сидите й не голосуєте. Я іншого слова не скажу – це підлість".
Через годину марних закликів спікер іде з президії у зал – переконувати особисто. Понад годину голосують по колу, і врешті з рекордної – 17 спроби – більшість депутатів натискають зелені кнопки. Не гаючись, Андрій Парубій ставить на голосування пакет правок та Виборчий кодекс у цілому.
230 голосів – "за". Виборчий кодекс ухвалено.
Попри те, що Виборчий кодекс стосується і президентських, і місцевих виборів – головні новації найбільше зачіпають парламентарів. Це відкриті списки із запровадженням регіональних округів. Коли виборці у день голосування самостійно обирають у бюлетені партію та конкретного кандидата від неї, якому довіряють.
"Ті політики, які мають найбільшу підтримку серед виборців, які показують високий результат на округах, вони зможуть просуватися вперед по виборчому бюлетеню. І це також таку здорову внутрішньопартійну конкуренцію формує", – коментує перший заступник голови ВР Ірина Геращенко.
"Прибрали мажоритарку з підкупом, гречкою і всім іншим. Прибрали можливість продавати місця в списку, бо тепер не партійний керівник, а виборці під час голосування будуть рухати кандидатів у списку, роблячи їх депутатами. Місце в списку продати тепер у принципі неможливо", – зазначає нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець.
Саме це і було яблуком розбрату, де з 423 депутатів – майже 200 обрали за закритими виборчими списками, а решта – мажоритарники. Останні в сесійній залі були. Одна за кодекс багато з них не голосували. Серед них, обранці від Львівщини брати Дубневичі.
"А я в праві голосувати, чи не голосувати. Я висловлюю свою думку, що я виступаю за повну мажоритарну систему в державі Україна", – відмахується Богдан Дубневич.
Пояснює, чому проголосував проти і ще один депутат-мажоритарник, який зокрема запам'ятався тим, що стягав із трибуни тодішнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.
Олег Барна запевняє: "Я подав законопроект про повну мажоритарку. І більше того – можу сказати, що самий професійний і самий порядний склад Верховної Ради – це був перший, який проходив повністю за мажоритарною системою, 450 депутатів".
Натомість єдиний мажоритарник, який очолює фракцію – голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак – і сам голосував за відкриті списки, й інших агітував це робити: "Ми максимально давали голоси в фінальному голосуванні".
У першому читанні депутати знизили прохідний бар'єр до 4%, однак у фіналі залишили такий, як є нині – 5%. За новими правилами мали б відбуватися чергові парламентські вибори, адже кодекс набуває чинності від грудня 2023-го, а от якщо відбудуться дочасні – їх проведуть за нинішньої змішаної системи.
"Хабар, на який змушені були піти народні депутати України, щоб взагалі ця ідея реалізувалася. Але ніхто не заважає внести зміни до вже чинного закону, саме у перехідні положення, щодо вступу цього закону в силу", – бідкається Нестор Шуфрич з "Опозиційного блоку".
Тепер – м'яч на полі президента, бо має підписати закон, за який так часто агітував під час своєї передвиборної кампанії.
Леся Головата, Олексій Тищенко та Юрій Усик, "5 канал"
Джерело: 5.ua
