Майбутня зірка світового хокею народилась в сім’ї українських емігрантів у передмісті Вінніпега. Коли Савчука питали, що б він порадив молодим воротарям, Террі відповідав: "Краще переходьте на позицію центрального захисника, чи грайте на флангах".
У ті часи стояти на воротах – означало зупиняти власним тілом шайби, які часом летіли зі швидкістю 150 кілометрів на годину. Носити маску було не прийнято, а довгий час навіть запасного воротаря не було. Тож якщо Савчуку розсікало обличчя, то матч зупиняли на 10 хвилин, зашивали, а тоді знову випускали його на лід. У свої 36 років він виглядав ось так:
Зір на одному оці так і не вдалося повністю відновити
Його зріст 180 сантиметрів, а висота воріт – 120. Аби їх захистити, Савчук згинався практично удвічі й вишукував шайбу між ногами гравців. Техніка виявилась ефективною, але з'явились болі у спині. До всього додався ще й артрит — ниття у кістках не давало спати. Та найбільше дошкуляв психологічний тиск – за кожну поразку і кожну пропущену шайбу картав тільки себе. Тож почав запивати біль алкоголем.
На той момент він допоміг команді Detroit Red Wings здобути три Кубки Стенлі, але знав, що як тільки почне гірше грати – миттю знайдуть заміну і продадуть іншій команді. Так зрештою і сталось.
Численні хвороби та психологічний тиск змусили Савчука покинути хокей
Керівництво усвідомлювало, що зірковий час українця минув, тож Юкей опинився у протилежному куточку країни, і вже лікарі нової команди діагностували в нього мононуклеоз — хворобу, що супроводжується постійною гарячкою і тяжкою ангіною. Для спортсмена це було занадто. Террі пішов з хокею і зайнявся продажем машин та страхівок.
Прийняти нове життя було складно: у нього часто ставалися нервові зриви, не витримувала й дружина, яка кілька разів подавала на розлучення. А далі сталось те, чого досі ніхто не може пояснити. У Савчука немов відкрилося нове дихання. Він перейшов у команду Toronto Maple Leaves і здобув для неї Кубок Стенлі. Уже четвертий у своїй кар'єрі.
Він тільки подякує лікарям, що рік тому зробили вдалу операцію на спині, і це тільки завдяки їм він ще може виходити на лід. Його рекорд проведених ігор без пропущеної шайби побили тільки у 2009 році. Джерело: 24tv.ua
