На початку 2000-х голландські вчені сформулювали гіпотезу, в якій ідеться, що людські ембріони, заскочені голодом в утробі матері, можуть перебудувати свою епігенетику так, щоб пристосуватися до злиднів, а так само передати деякі епігенетичні мітки своїм дітям.
Цей механізм спрямованої спадкової адаптації суперечить концепції природного відбору, пише Сноб із посиланням на Cell Reports.
Усе почалося з того, що взимку 1944–45 року в Голландії трапився економічний колапс і в країні був справжнісінький голод, що забрав майже два десятки тисяч життів. Раціон людей тоді знизився до 500 калорій. Діти-недокормиші, зачаті до голоду або під час нього і які народилися першими, виявилися дрібнішими звичайного. Але ось наступна хвиля дітей - із тих, кого голод застиг у момент зачаття або перші місяці внутрішньоутробного розвитку, - всіх здивувала: вони були істотно жирнішими і крупнішими, ніж середнє людське немовля. Цікаво, що вони залишалися такими до кінця життя. Ще цікавіше, що вони передали цю якість своїм нащадкам.
Відзначається, що голландський "експеримент" виявився унікальним із двох причин. По-перше, він тривав строго фіксований і недовгий час, а до цього і після харчування було абсолютно нормальним. По-друге, мова йде про цивілізовану країну з розвиненою медициною: долі всіх дітей голодної зими, а також їхніх дітей та онуків відслідковані і задокументовані аж до сьогоднішнього дня.
Найцікавіша частина історії - діти (а згодом люди) з надмірною вагою, народжені пізнім літом і восени 1945-го. Крім маси тіла, у них виявлено й інші статистичні аномалії, наприклад, схильність до гіпертонії і певних психічних розладів. А найголовніше, що ці властивості вони частково передали у спадок власним дітям. Придбані якості були успадковані - всупереч Дарвіну, в точній відповідності з ученням Жан-Батиста Ламарка й академіка Лисенка.
Як повідомляв OBOZREVATEL, вчені наблизилися до сенсаційної розгадки виникнення життя.
Джерело: obozrevatel.com
